Код не компілюється, хоча ти сидиш над ним вже «n»-ну годину. Лаба повернута з купою червоних позначок від викладача. Навчальний модуль завалений попри палку підготовку. Внутрішній критик волає: «Я знову не зміг». Знайомо до болю, правда ж?

      Ми звикли жити під гнітом ідеї, що помилка — це табу, ганьба, кінець світу. Нас вчили прагнути ідеалу, ховати свої невдачі. Та може варто глянути на них під іншим кутом?

Двигун

      Тільки-но замислись, що відбувається після якоїсь лажі? Ти перетворюєшся на активного шукача рішень, наче хтось клацнув перемикачем. Спочатку хаотично гуглиш, перебираєш варіанти, експериментуєш, строчиш повідомлення колегам по нещастю з криком «SOS!». І в ході цього мозкового штурму поступово аналізуєш проблему, намацуєш її слабкі місця і натикаєшся на рішення. Отже, помилка — це скоріше тригер, що спонукає до дії.

Цінність

      Здавалося б, копирсатися над розв’язанням життєвих негараздів — суцільний головний біль. Проте, займаючись цим, ти отримуєш ту важливу «зарубку» на майбутнє. І нерідко потім ловиш себе на думці: «А добре, що я тоді так вляпався».

      Будьмо відверті:

• Відсутність помилок — маркер нудьги, а не геніальності.
  
  
• Глухий кут пробуджує креативність та винахідливість.
  
  
• Граблі вчать краще за будь-якого професора.
  
  
• Кожна перемога гартує характер.

      До речі, здатність системно підходити до усунення проблем — це чи не найкорисніший здобуток твоїх університетських років.

Досвід

      Окей, ми засвоїли, що помилки цінні. Тепер розберемось, як перетворити їх на реальний «boost» для себе.

      Уяви свій мозок як м'яз: кожна помилка — це невдалий підхід зі штангою. Опустив руки після першої ж спроби? М'яз так і залишиться кволим, анітрохи не виросте. А от якщо ти з’ясуєш, що було не так, виправиш і зробиш ще раз, то й результат буде зовсім інший. От була б історія, якби виною всьому була кепська розминка!

      З навчанням схема така ж. Кожна помилка, яку ти обміркував стає мікроапгрейдом певного «скіла». Парадокс у тому, що чим більше таких невдач, тим швидше ти вчишся і більш майстерним стаєш. Програміст, що бачив тисячі різних багів, значно швидше за новачка знайде проблемне місце в коді. Бо його «бібліотека факапів» ширша.

      Тож краще сконцентруйся, якщо зазнав фіаско, добре подумай і повтори. Подальша спроба збагатить новими знаннями. Не застрягай у розпачі — цінуй процес розвитку.

Мораль

      Навчання — це американські гірки з купою несподіваних поворотів і падінь. І саме наші «косяки» роблять нас тими, ким ми є: інженерами, розробниками, аналітиками, які вміють хакати труднощі.

      Наступного разу, коли щось піде шкереберть, не поспішай картати себе. Бо шлях до крутого фахівця в ХНУРЕ вимощений не лише п'ятірками, а й кропіткою роботою над помилками.

Вероніка Ященко