У цій статті ви дізнаєтеся про перші кроки участі у програмі з обміну, про зручні способи пошуку житла в іншій країні, про організацію навчального процесу у студентів за кордоном і багато іншого.
Якщо після прочитання статті «Міфі про міжнародні програми обміну: чому пройдеш саме ти?» виникли сумніви, на кшталт — «Все це красиво звучить на папері. А де ж реальне підтвердження?», то я поділюся з вами особистим досвідом участі в програмі обміну студентами ERASMUS+.
У ХНУРЕ, у 2019 році нашому потоку (другий курс факультету КН) запропонували взяти участь у відборі студентів для програми обміну з іспанським університетом міста Хаен. Оскільки охочих виявилося не так багато, пройти конкурс не склало особливих труднощів. Загалом нас поїхало 5 осіб із 2 різних факультетів. Якщо ви захочете взяти участь у подібному відборі, пам'ятайте, що основним критерієм, все ж таки найчастіше, є ваша академічна успішність.
Підготовчий етап
Щойно відбувається затвердження на програму обміну студентів — починається паперова тяганина.
- Видрукувати, заповнити та підписати купу документів, зробити копії всього на світі, завантажити все це до електронного кабінету, отримати страховку та візу, подекуди підтвердити знання англійської сертифікатами — адже саме нею і відбуватиметься навчання.
- Після купити квитки й вже думати про збір валіз.
Це стандартний алгоритм для студента, який вирушає на навчання за обміном. Ну і звісно, саме час почати вивчати мову країни, в яку їдеш, далеко не скрізь тебе зможуть зрозуміти англійською.
Прибуття до університету
Коли ми, нарешті, дісталися до міста, насамперед потрібно було піти в університет, що приймає, і повідомити про своє прибуття.
За цим настав час отримання деяких додаткових документів, роботи з електронним кабінетом і оформлення картки європейського банку, на яку приходить стипендія.
А вже після почалися пошуки житла. Університети зазвичай пропонують гуртожитки для своїх студентів, але оскільки місць досить мало і вартість досить висока, ми вирішили винайняти кімнати або квартиру.
У нашому університеті виявилася дуже класна додаткова програма для студентів з обміну - buddy program.
Бадді (англ. друг) — це людина, яка так чи інакше має відношення до університету, яка допомагає перший час облаштуватися на місці, а також може показати університет і місто. Такий собі місцевий співробітник університету, готовий розкрити всі секрети містечка і готовий допомогти з усіма труднощами переїзду.
Перші тижні навчання
Наш перший тиждень навчання пройшов у повній метушні. То не могли знайти розклад, то аудиторію, а то й викладача на курс ще не найняли, а пару в розклад уже поставили. Як підсумок, порожній клас із кількома студентами, які так само загубилися. Згодом усе стало набагато стабільнішим. Ми вже знали свій розклад, контакти викладачів і де шукати кожен предмет на сайті дистанційного навчання.
Навчання нам обіцяли практично повністю англійською мовою. Але насправді виявилося, що не всі предмети викладають англійською, для деяких дисциплін тільки практика та іспит, плюс перекладені матеріали занять. А для деяких предметів, взагалі, тільки іспит буде англомовний.
Однак університет надає курси іспанської мови для іноземних студентів, що дуже навіть доречно, враховуючи до того ж що англійською розмовляє близько 5-10% населення міста.
Цікаво, що група студентів, з якою вчишся, залежить від конкретного предмета, прямо як у серіалах і фільмах. На деякі пари ми ходили з одними й тими самими людьми, але основна частина завжди змінювалася. Саме навчання не виглядало надто складним.
Однак воно проходило трохи більш напружено, ніж у рідному університеті. Це відбувалося через те, що базові предмети першого курсу частково відрізнялися від тих, що вивчаються в нашому університеті. І в групі могли бути студенти з різним рівнем підготовки.
Незабаром ви зможете дізнатися, що взагалі таке життя інтернаціонального студента, яке ставлення місцеві мають до іноземців і які ще цілі програм обміну, окрім отримання знань.
Рита Казьміна
