FINALSPARK – ПЕРШИЙ ЖИВИЙ КОМП’ЮТЕР

Цього року компанія FinalSpark запустила відкриту платформу для досліджень. Дев’ять університетів проводять обчислення й експерименти з їх комп’ютерами. Це найнезвичайніші комп’ютери планети, бо вони живі. Обчислювальні блоки створені з людських нейронів.

Тож як працює це чудо техніки? Яким буде завтрашній день у комп’ютерних технологіях? І чому відповідь на обидва питання знаходиться у вас поміж вухами?

З кожним роком комп’ютери стають все кращими. Але задачі стають складнішими ще швидше.

Не так давно вчені винайшли нейронні мережі — програми, що здатні до самонавчання, оскільки імітують роботу людського мозку. Завдяки цьому вдалося здійснити прорив у сфері штучного інтелекту і створити численні корисні програми.

Але комп’ютер, що керується нулями й одиницями, не дуже схожий на мозок, що оперує асоціаціями й образами. Тому імітація сильно напружує його.

Насправді вчені давно непокояться, що обчислювальна техніка з’їдає дуже багато енергії. Щоби натренувати штучний інтелект на кшталт ChatGPT, треба 10 Гігават-годин — стільки електроенергії звичайному європейцю вистачило б на шість тисяч років. Мало того, комп’ютери дуже перегріваються, виділяючи в атмосферу тепло. І якщо використання таких програм буде збільшуватися, витрати будуть зростати ще швидше, і комп’ютери грітися ще сильніше, і шкода екології буде ще більша.

Проте вже існує дуже ефективний комп’ютер, позбавлений всіх цих проблем. Він має 86 мільярдів елементів, та їсть всього лише двадцять ватів на день. Він важить кількасот грамів і майже не гріється. Цей комп’ютер — це наш мозок.

Ви, ті, хто читає ці рядки — це живий доказ того, що мозок здатен на те, на що не здатна поки жодна машина.

Але у цьому році швейцарська компанія FinalSpark нарешті змогла використати людську мозкову тканину для обчислень.

Заснована у 2014 році компанія вже десять років займається створенням органічних обчислювальних пристроїв. І цього року вони нарешті досягли успіху.

Обчислювальні пристрої FinalSpark працюють на «нейросферах» — органоїдах, створених зі штучно змінених нейронів. У ці сфери занурені електроди. Кожен органоїд має термін життя близько ста днів, а за його станом ретельно стежить автоматична система.

Цього року FinalSpark запустила відкриту платформу для досліджень. Дев’ять інститутів отримали безкоштовний доступ до шістнадцяти пристроїв, з якими вони тепер проводять експерименти. Ми вже писали, що головна проблема у створенні біокомп’ютера — це побудувати основу, базові елементи. І FinalSpark намагається її побудувати.

Вже і просто обчислення — це гарно. Але нейромережі були розроблені для того, щоб вони вміли навчатися, як людські нейрони. Та чи здатні на навчання штучні нейрони?

FinalSpark працюють і над цим. Для цього вони використовують метод «звільнення» (uncaging): вони додають речовини, які зв’язані з іншими й не реагують, але звільнюються під дією спеціального світла. Таким чином, якщо у відповідь на «правильні» дії вивільняти дофамін, то можна навчити штучну нейронну мережу так само як мозок навчає звичайну. Це навіть дозволило покращити реакції на кількох тестах, але це потребує додаткового дослідження.

Тим більше, що ціль FinalSpark амбітна: створення першого у світі живого процесору. Саме тому вони колаборують з іншими інститутами. «Ми твердо впевнені, що така амбітна ціль може бути досягнута лише через міжнародну співпрацю», зазначив доктор Фред Джордан, співзасновник FinalSpark.