Що об’єднує мозок миші, штучний інтелект, смартфони та ядерну енергію? На перший погляд — майже нічого. Але якщо зазирнути глибше, стає очевидним: саме на стику таких різнопланових тем народжуються найцікавіші досягнення сучасної науки й техніки. Далі — добірка новин, які дивують, надихають і змушують інакше поглянути на знайомі речі.
Мозок у 3D: як миша допомогла науці
Міжнародна команда дослідників створила найточнішу 3D-карту зорової кори мозку миші в межах проєкту MICrONS. Карта охоплює активність понад 200 тис. клітин, включає 4 км аксонів і 500 млн синапсів, обсяг даних — 1,6 петабайта.
Зображення отримали за допомогою електронної мікроскопії та ШІ-алгоритмів, що дозволило вперше у 3D відтворити складну нейронну архітектуру.
Одним із головних відкриттів вчених стало те, що гальмівні нейрони не просто пригнічують активність, а вибірково регулюють певні групи клітин. Це відкриває нове розуміння роботи мозку та перспективи у вивченні хвороби Альцгеймера, аутизму й шизофренії.
Штучний інтелект і наука: експеримент зі змішаним успіхом
Японський стартап Sakana заявив про перше рецензування наукової статті, повністю згенерованої ШІ-моделлю AI Scientist-v2. Стаття була представлена на семінарі в рамках конференції ICLR, але згодом її відкликали для прозорості.
З трьох створених статей лише одна була допущена до розгляду. Модель сама згенерувала гіпотези, експерименти, код, візуалізації та текст. Проте в роботах були помилки, зокрема — некоректні посилання.
У Sakana визнають, що поки ШІ-модель AI Scientist-v2 не здатна самостійно створювати повноцінні наукові публікації. Метою експерименту було дослідити потенціал ШІ у науці й наголосити на потребі правил для таких публікацій.
Смартфони йдуть у космос: супутниковий зв'язок для Android
Verizon у партнерстві з компанією Skylo запустила сервіс супутникових повідомлень для Android-смартфонів (Samsung Galaxy S25 і Pixel 9), що працює в місцях без мобільного покриття. iPhone наразі не підтримує цю технологію через апаратні обмеження.
Водночас Apple вже з 2022 році запропонував супутникові повідомлення через Globalstar, а зараз з iOS 18.3 додала підтримку Starlink для абонентів T-Mobile. Завдяки цьому iPhone можуть автоматично підключатися до супутників Starlink без спеціальних дій.
Verizon також співпрацює з AST SpaceMobile, щоб у майбутньому забезпечити повноцінний супутниковий зв’язок (текст, дзвінки, відео) для всіх смартфонів. AST вже отримала дозвіл на тестування п’яти супутників BlueBird.
Realme 14T: випадковий витік — офіційний анонс?
Realme випадково розкрила деталі ще неанонсованого смартфона Realme 14T. Це водостійкий пристрій середнього класу з 6,67-дюймовим AMOLED-дисплеєм (2340×1080 пікселів, 120 Гц), процесором MediaTek Dimensity 6300, 8 ГБ ОЗП та 128/256 ГБ пам’яті. Має підекранний сканер відбитків, основну камеру на 50 Мп, фронтальну — 16 Мп.
Смартфон оснащений акумулятором на 6000 мА*год (за іншими даними — 5080 мА*год) зі швидкою зарядкою 45 Вт або 100 Вт. Працює на Realme UI 6.0 (Android 15) і підтримує NFC. Продажі очікуються у квітні, ціну ще не оголосили.
Батарея майбутнього: як ядерна енергія заряджає технології
Професор Су-Іл Ін з Інституту науки та технологій Тегу-Кьонбук представив прототип ядерної батареї на основі радіовуглецю (вуглецю -14) як альтернативу літій-іонним акумуляторам. Його розробку показали на весняній зустрічі Американського хімічного товариства. Літій-іонні батареї з часом втрачають ефективність і потребують частішої зарядки, а також шкодять довкіллю через складну утилізацію. Радіовуглець — побічний продукт атомних електростанцій — є відносно безпечним і довговічним джерелом енергії, що може працювати десятиліттями без підзарядки.
Батарея працює на принципі бета-розпаду: електрони, які утворюються при розпаді радіовуглецю, активують спеціальний барвник, створюючи електронну лавину. Діоксид титану, оброблений лимонною кислотою, збирає ці електрони та передає їх у зовнішнє коло, генеруючи струм. Завдяки застосуванню радіоактивного ізотопу як в аноді, так і в катоді, ефективність батареї зросла до 2,86% (у порівнянні з 0,48% у попередній версії). Хоча наразі продуктивність ще поступається літій-іонним аналогам, дослідники працюють над підвищенням ефективності за допомогою нових матеріалів і вдосконалення конструкції.
Світ навколо змінюється не лише завдяки гучним проривам, а й через, здавалося б, випадкові збіги: миша стає ключем до розуміння мозку, помилка розкриває новий смартфон, а радіоактивний ізотоп — джерелом енергії майбутнього. У кожній з цих історій — натяк на щось більше, що ще попереду. І хто знає, яке з сьогоднішніх відкритій уже завтра стане основою для нового стрибка людства в невідоме.
Кожне відкриття — це шепіт майбутнього, що лунає у тиші сьогодення.
Тетяна Лантінова
