Ви вважаєте себе медіаграмотними? А ваше оточення? Як розпізнати «інфосміття»?
Велика кількість нових онлайн-джерел з’явилося в наших телефонах від початку повномасштабного. Дослідження соціологічної групи «Рейтинг» від 21 лютого 2023 року показує що за рік повномасштабної війни частка українців, які отримують суспільно-політичні новини з каналів у месенджерах (Telegram, Viber) зросла з 11 % до 41 %.
За результатами соціологічного опитування, проведеного КМІС у грудні 2022 року на замовлення Українського інституту медіа та комунікації (УІМК), 63,3% українців почали читати телеграм-канали для отримання новин саме після 24 лютого 2022 року, тоді як до повномасштабного вторгнення таких було лише 35,9%.
В чому переваги телеграм-каналів?
Нова проблематика потребує нових рішень, а саме вирішення оперативності публікації новин.
На телебаченні проводять підготовку матеріалу, групують в блоки, беруть коментарі й т.д, навіть умовний телемарафон часто не встигав за темпом розвитку подій. В цей час новини в телеграм постять миттєво, часто без перевірок чи вказівки перших джерел. Показник часу став визначальним в наших реаліях, але на жаль через це часто втрачається якість. Більшість новинних сторінок в соціальних мережах не мають жодних стандартів, їхні творці нехтують журналістською етикою, а деякі в гонитві за охопленнями нехтують поняттями моралі, або навіть закону.
Що таке «інформаційний смітник»?
Наприклад, «Труха» постить роботу ППО, хоча дані дії караються за статтею 114-2 ККУ «Несанкціоноване поширення інформації…». Але кого притягнути до відповідальності? Власника каналу? Адмінів, що постять контент або людей, які знімали роботу ППО і надали ці матеріали?
Національний проєкт з медіаграмотності від МКІП, назвав канал «інформаційним смітником», підкріпивши це тим, що канал при публікації невірної інформації замість вибачень та спростувань ставить відмітку «UPD», також вони заявили, що «адміністратори готові опублікувати навіть маніпулятивний матеріал за резонну плату».
Як розпізнати якісні новини?
Дуже важливо слідкувати, щоб в нашому медіапросторі було якомога менше таких «новинних смітників», адже це впливає на загальний рівень їх популярності.
Звертаємо увагу :
- Урахування різних поглядів:
враховані погляди всіх сторін конфлікту або важливих учасників, коли розглядається подія або проблема. - Надійність джерел:
визначення джерел, з яких отримана інформація, і оцінка їх компетентності. - Точність інформації:
відповідність поданих фактів реальності; точне цитування або відтворення думок. - Розділення фактів та коментарів:
в новинах відсутні будь-які оцінки та висновки журналіста (ведучого або репортера), кожна суб'єктивна думка відзначена відокремлено. - Повнота інформації:
наявність основних даних щодо події, так що з новини можна зрозуміти, що, коли, де, як і чому сталося, і хто причетний до цього.
Пропала грамотність?
Фільтр ‒ Національний проєкт з медіаграмотності від Міністерства культури та інформаційної політики України. За посиланням ви можете пройти коротенький тест у вигляді гри для перевірки базових понять медіаграмотності. Крім тесту на сайті безліч корисної інформації, навчальні матеріали від IREX.
Найкориснішим на мою думку є перелік перевірених інформаційних джерел від сайтів до телеграм каналів.
Отож, закликаю вас бути обережними та поширювати інформацію щодо медіаграмотності своїм близьким.
Цехмістренко Катерина
