Студенти ХНУРЕ, які успішно опановують навчальний матеріал і не забувають про самонавчання, мають усі шанси влаштуватися на роботу буквально з 2-3 курсу. Та багатьох лякає думка про те, що працювати й навчатися одночасно надто складно. Ми дізналися у наших студентів, чи так це.
Для початку хочеться зазначити, що всьому свій час: як правило, наші студенти працевлаштовуються на 3-4 курсі, коли отримали певну базу знань і повністю адаптувалися до навчального процесу. Ви маєте бути готові грамотно планувати свій час, щоб і борги не накопичувати по навчанню, і працювати продуктивно.
Наші студенти є гарним прикладом того, як поєднувати ці дві сфери життя.
— Чи важко поєднувати навчання та роботу?
— «Труднощів не було, бо начальник на роботі поважає навчання, він від початку був не проти студента. Сам деканат без проблем дав вільне відвідування, тому що робота за фахом. До карантину, коли мені потрібно (пз, лаби), я відпрошувався в боса на пари в універ. Він без будь-яких запитань відпускав. Після універу відразу ж їхав на роботу. Оскільки сесія була дистанційно, тому я частково сидів на робочому місці й був присутній на парах у GoogleMeet, спілкувався з викладачами, робив завдання, які мені передавали одногрупники-друзі.
А коли вже був заліковий тиждень і сесія, я відпросився в начальника, щоб мене максимально ніхто не турбував, бо деякі іспити були на 7:45. Ну і пару тижнів я сидів удома, працював дистанційно, і здавав сесію, заліки. З приводу успішності, тут уже залежить від людини, особисто у мене 90+ з усіх дисциплін, отримую стипендію. Робота поки що ніяк не заважає навчанню, виходить встигати. А там далі буде видно».
— «Поєднувати з роботою виходило без особливих труднощів. На 2-му курсі я працював 4 години на день у зручний для мене час, що, загалом, давало мені можливість відвідувати навіть більшу частину лекцій. З'явилися пріоритети, почав відвідувати тільки корисні або цікаві лекції. На 4-му курсі працював по 8 годин на день. Тоді навчання змістилося з начитування матеріалу до складання практичних і лабораторних, що не займало більше ніж 6 годин на тиждень. Цей час відсутності на роботі мені «пробачали»».
Поділюся своїм досвідом. Роботу я знайшла доволі «пізно»: на початку останнього семестру свого навчання в бакалавраті. Не знаю, наскільки напруженим був би мій графік, якби робота і навчання не були дистанційними.
Як проходив мій день: на столі два ноутбуки — один для навчання, на якому регулярно вмикала лекції в GoogleMeet, другий для роботи. Як правило, мітинги на роботі не перетиналися з лекціями й захистом лаб. У важливі моменти (наприклад, у день захисту диплома) мене та інших студентів не турбували, розуміючи, що навчання не менш важливе, особливо на фініші. Поїздки за дипломом, обхідним листом і подібні справи я намагалася закінчити до початку робочого дня, але навіть якщо запізнювалася проблем не виникало. Що стосується інших студентів з мого потоку, то багато хто з них розпочав кар'єру десь на 3 курсі, і особливих труднощів із тим, щоб поєднувати роботу і навчання, у них не було.
Який висновок можна зробити: якщо ви знайшли роботу, не думайте, що про навчання можна забути. При грамотному плануванні часу і відповідальному ставленні робота і навчання не будуть виключати одне одного, і, випускаючись, у вас на руках буде й успішно захищений диплом, і досвід роботи.
Дар'я Прядка
