Як можна влаштуватися на роботу, не маючи диплом? І як перетворити прагнення розповісти щось цікаве у професію? 

 

      Ми обговорили це з Нікою Ященко, копірайтеркою Kharkiv IT Cluster та студенткою групи КІУКІу-24-2. 

  

 

Іван:

— Почнемо з простого питання: ким саме ти працюєш?

 

Ніка:

 — Я працюю копірайтеркою у Kharkiv IT Cluster, повна назва посади — «Copywriter and content creator». 

 

Іван:

 — Що саме ти робиш для них? Що від тебе вимагають по роботі?

 

Ніка: 

 — Моя команда — PR&Comms, тобто ми займаємося усіма видами комунікацій. 

      Я власне пишу статті про нашу діяльність, про досягнення наших мемберів (компаній-учасників).  

      Також створюю дайджести новин, у них розписую новини кластера, його компаній-учасників та бізнес-партнерів, а також — добірку найближчих івентів ІТ-сфери. Я веду два дайджести: один орієнтований на студентів, інший — на ІТ-фахівців. 

      Окрім того, я створюю контент для соц.мереж благодійного фонду IT4Life, який драйвується спільнотою Kharkiv IT Cluster. По звітах фонду розповідаю про те, як айтівці допомагають мешканцям Харкова та ЗСУ у ці нелегкі часи.

 

Іван:

 — Ого. Це дуже круто, доносити інформацію до людей — важливо, і гарно, що ти це робиш. 

      Що для тебе найскладніше у такій роботі?

 

Ніка:

 — Втримати фокус, напевно і не засмучуватися через правки.  

      Оскільки напрямів роботи декілька, писати теж треба по-різному. Головне — чітко розуміти людей, для яких ти пишеш тексти та завжди виконувати роботу якісно. 

      Коли тільки-но прийшла до кластера, взагалі не розуміла, навіщо підлаштовуватися під конкретну аудиторію і як це робити. Та з часом, коли ти трохи зміниш текст і на власні очі бачиш, як охоплення підвищуються, розумієш, як важливо це робити. 

      А стосовно правок — вони є і будуть завжди. Спочатку я розчаровувалась, мені здавалося, що я погано пишу тексти... а потім зрозуміла, що це нормально і навіть корисно. Людина, яка просить щось змінити по тексту, висловлює своє бачення, а це наштовхує на нові думки та ідеї. В результаті — текст більш насичений і цікавий. 

 

Іван:

 — А що у твоїй праці тобі подобається найбільше?

 

Ніка:

 — Звісно ж, сам процес написання текстів. Оброблювати суху інформацію та створювати із неї цікавий реліз, який читатимуть.

 

Іван:

 — О, це мені знайомо. Круто, що тобі вдалося перетворити на корисну працю твоє бажання представляти інформацію людям)

      Наступне питання таке: чи давно ти працюєш?

 

Ніка:

 — Майже рік, увійшла у комунікаційну команду у грудні 2023. 

 

Іван:

 — Тобто ти влаштувалась ще поки вчилась у школі?

 

Ніка:

 — У коледжі, я тоді вчилася на 4 курсі.

 

 

Іван:

 — Добре. А чи могла б ти розповісти трохи про те, як прийшла до цього — як почала писати, як здобула навички, як влаштовувалася?

Ніка:

 — Почалося все зі шкільних років, коли задавали написати твір-роздум на якусь тему.

       Поступово почала писати оповідання та вірші, мріяла написати книгу.  

      На 4 курсі почала замислюватися про працевлаштування. Тоді натрапила на оголошення про набір на стажування до Kharkiv IT Cluster на посаді копірайтера. Мені сподобалися умови — працювати від 4 годин на день, це було дуже зручно в контексті навчання у коледжі. Вирішила піти на співбесіду і тоді одразу зрозуміла, що хочу стати частиною цієї команди, бо кожен її член був зарядженим на саморозвиток, трансформацію ІТ-освіти та міста. 

      Навички здобувала протягом роботи та перегляду вебінарів на теми PR.

 

Іван:

 — До речі, щодо Kharkiv IT Cluster. Гадаю, багато з наших студентів слідкують за ними, тож цікаво було почути «інсайдерську інформацію». Про те, як працюють в ІТ ті, хто не пишуть коду.

      Тож кому би ти порадила ставати копірайтером?

 

Ніка:

 — Та будь-кому, хто цього захоче. Щодо навичок та якостей, для цієї професії потрібно бути відповідальним, креативним, мислити критично, та вміти швидко реагувати на непередбачувані обставини (це про публікації). Факапи часом трапляються, тож потрібно вміти швидко їх усувати.

      Та головне — це прагнення розповісти людям щось цікаве.

 

Іван:

 — Гадаю, ти розповіла те, що буде цікавим нашим читачам.

 

Ніка:

 — Сподіваюся на це.

 

Іван:

— Дякую тобі за розмову!

 

Ніка:

— Тобі дякую!

 

Бесідував Іван Синенко

Популярні статті

Читати далі