Продовжуємо знайомити вас з найяскравішими науковими відкриттями й винаходами українців. Про досягнення наших співвітчизників у галузі фізики, кіно і медицини. Розповідаємо про те, чим дійсно можна пишатись.
Рентгенівське випромінювання
Здавалося б, рентгенівське випромінювання — отже і відкривач Вільгельм Конрад Рентген. Та не все так просто.
Найкраще дослідив природу й особливості загадкових Х-променів українець Іван Пулюй завдяки власному винаходу — катодній лампі, яку сконструював ще в 1881 році, що стала прототипом рентгенівського апарата. Цей винахід отримав срібну медаль на Міжнародній електротехнічній виставці, що відбувалася в Парижі. Саме він вперше й у найкращій якості зробив знімки людського скелета Х-променями, що і дало поштовх до активного використання цього методу в медицині.
На жаль, стаття про походження цих променів та їх фотографічну дію була подана лише 13 лютого 1896 року в «Доповідях Віденської академії наук».
Рентген заявив про відкриття раніше, 28 грудня 1895 році, опублікував повідомлення «Про новий тип променів», про Х-випромінювання, за що й одержав Нобелівську премію.
Яке місце мала в його дослідженнях вищезгадана лампа, і досі точно не відомо — перед смертю німецький вчений наказав спалити свій особистий архів. Та зрозуміло одне — наукове розуміння значущості й змісту Х-випромінювання все ж таки було саме за Пулюєм.
Кінескоп
Брати Люм'єри, прибуття потягу і, звісно ж, непідробне глядацьке захоплення. Ймовірно, саме такі асоціації спадають на думку при згадці про найперше кіно. Однак, чи відомо вам, що в Одесі в 1893, ще за два роки до цих славнозвісних показів, вже «крутили» цілком справжні фільми? Прилад, що став прототипом кінескопа розробив українець Йосип Тимченко. За його допомогою і зняли відеозаписи «Вершник» і «Метальник списа». На жаль, Тимченко, так само як і Пулюй, просто не запатентував свій винахід, а тому і не отримав заслуженої світової слави. Та чи потрібна вона тим, хто щиро творить в ім’я науки?
Техніки зварювання
Думаю, мало хто з нас взагалі колись думав про зварку, як про щось наукове. Однак вітчизняні вчені Євген Патон і його син Борис, досліджуючи цей процес, зуміли впровадити у практику багато передових технік, що є незамінними в багатьох галузях виробництва. Зокрема Борис Патон розробив унікальну методику, яка, уявіть собі, дозволяє заварювати живі тканини. Це може стати в пригоді в багатьох складних операціях на внутрішніх органах людини та в хірургії загалом. Значним проривом також є зварювання у відкритому космосі, яке вперше було проведене 1969 року.
Штучний інтелект
Хто зараз не використовує ШІ? Він став звичною частиною нашого побуту і допомагає нам як з дрібними, так і з доволі складними завданнями. Однак, як же це все почалося? Виявляється, питання нейронних мереж-помічників цікавило не тільки західних науковців: українець Олексій Івахненко був упевнений, що розробка штучного «мозку» може значно посилити процеси автоматизації. Ще у 1968 він розробив так званий Метод групового урахування аргументів, за, що по праву вважається одним з засновників глибокого машинного навчання.
Безкровний аналіз крові
Звучить парадоксально, проте така методика справді існує й, до того ж нічим не поступається класичному аналізу. Пристрій для цього виник в процесі численних досліджень харківського вченого Анатолія Малихіна, який спостерігав за закономірностями складу крові від різних факторів. Розробка «Біопромінь» має п'ять датчиків, які кріпляться до різних ділянок тіла і знімають необхідні показники, на основі яких можна швидко отримати комплексну характеристику стану здоров'я. І хоч прилад не прижився на батьківщині, однак має неабияку популярність в Китаї, Німеччині, ОАЕ, Чехії та багатьох інших країнах.
Віримо, що українська наука ще не раз дивуватиме нас цікавими та корисними винаходами, парадоксальними відкриттями та надважливими звершеннями.
Василина Яблонь
