Епідемії виникають не вперше, і не вперше люди борються з ними. Але у випадках, коли заходить розмова про наше здоров’я та лікування, ми можемо ставати більш нервовими та підозрілими. У нашій новій статті розглянемо, які епідемії вдалось зупинити за допомогою вакцинації.
Наш світ - це світі мікроорганізмів, вони всюди. Деякі з них необхідні для життя, а деякі можуть становити смертельну небезпеку.
Натуральна віспа
Хвороба, яка погубила близько 1 млрд. людей, зараз вважається повністю побореною. Хоч людство було знайомо з віспою 4 тис. років до нашої ери, ефективного засобу лікування довго не існувало. А ті, що могли допомогти, самі по собі були небезпечними для життя. Ситуацію змінили англійський лікар Едвард Дженер у 1796 році та, що декілька неочікувано – корови. Корови хворіють на свій вид віспи - коров’ячою віспою. Для людей же ця хвороба не становить великої небезпеки. Характерно, що той, хто хоч раз перехворів віспою, майже не заражувався повторно. Дженер спробував навмисно заразити організм людини коров’ячою віспою. Експеримент пройшов вдало та піддослідний отримав імунітет проти натуральної віспи, від якої вмирали тисячі людей. Так Едвард Дженер став винахідником першої офіційної вакцини та самого слова вакцинація. Слово вакцинація (vaccination) виходить від латинського vacca — корова.
Чума та холера
Мабуть, одна з найвідоміших епідемій в історії – це історія чуми. Відома вона перш усього тим, що у середині VI століття спустошила більшість країн Європи, призвала до смерті 100 млн людей – 50%-60% населення Європи. У ХІХ століття протягом кількох десятків років чума охопила всю Землю. Засобів лікування цієї хвороби майже не існувало, люди помирали за 3-4 дні після зараження.
В той самий час, кінець ХІХ століття, така ж сама ситуація була у світі з епідемію холери, яка поширилась по всьому світу, отримавши свій початок у річки Ганг в Індії. Відбулось шість пандемій, які забрали життя мільйонів людей на всіх континентах.
Тоді першу у світі протихолерну вакцину (1892 р.) та вакцину від чуми (1897.) винайшов наш земляк – українець Володимир Хавкін, котрий народився в Одессі,й був учнем Іллі Мечникова та Луї Пастера.
Біографія Хавкіна має багато яскравих подій та поворотів долі. Він був не тільки вченим, бактеріологом й винахідником вакцин, але у царської Росії революціонером. В часи холери у Російській імперії, коли помирали тисячі людей царська влада відмовилась від застосування вакцини Хавкіна.
Він змушений був емігрувати до Европи. Але й там до його винаходу поставились недовірливо. Лише у Британії прийняли запропоновану вакцину Хавкіна. Використати вакцину було вирішено в Індії, де холера охопила усю країну, а ліків не існувало. Так у Калькутті у 1893 році він заснував маленьку лабораторію, де очолював виробництво вакцин. За два роки він вакцинував тисячі людей, хоч населення через релігійні погляди вороже ставилось до щеплень та вакцинації. З часом, епідемію вдалося зупинити, але тоді ж до Азії прийшла епідемія чуми. Уряд Індії знову звернувся за допомогою до вченого. Хавкін організовую лабораторію і за три місяці розробляє вакцину проти чуми.
Необхідно звернути увагу на те, що кожен раз вчений спочатку випробував вакцину на собі, перш ніж використовувати її для людей. Розробка була вдалою, а метод використання в ній вбитого вірусу став одним з основних, та використовується навіть сьогодні. Наприклад, на ньому базується вакцина від коронавірусу – CoronaVac.
Багато чого в історії буває вперше. Як можна побачити, епідемії не виключення. Але те, що нещодавно здавалось для людей вироком, зараз стає явищем, про яке частіше читають, ніж зустрічають. Кожен сам вирішує, як ставитись до сьогоднішньої кампанії з вакцинації проти COVID-19. Але сподіваюсь, що усім зрозуміло, що вакцини врятували мільйони людей.
Не хворійте!
Іван Ларін
