Щоб слухати джаз, треба знати, що це таке, а інакше він може здатися музикою без чіткої структури, що не запам'ятовується. Щоб читати комікси — краще знати про них якомога менше, бо кожен факт про них — це зайве упередження. У цій статті я хочу висловити свою думку про те, чому треба читати комікси, як це почати робити.
Чому?
- У багатьох людей комікси у свідомості щільно пов'язані з журналами, типу «Малятко» або «Мамине сонечко». І це перша проблема. Проблема, яку намагаються розв'язувати введенням нових назв, типу «Графічний роман» чи «Графічна новела». Але копати треба в минулому столітті, коли комікси тільки вставали на ноги й справді створювалися для дітей. Нині ж цей формат використовується авторами коміксів для показу більш дорослих тем. Жодна «Анжеліка», жоден «Парфумер», жодна книжка Коельо, які так цінують люди, не зрівняються з «Чорною дірою» чи «Хрещеними» в плані тієї самої «дорослості». Просто, подано все це не так розмито.
- Друга проблема сприйняття коміксів — це чіткі асоціації з супергероями. Знову ні. Супергерої — це, звісно, невіддільна частина комікс-культури, але лише частина, а не ціле. Ба більше, відійшовши на крок від популярних DC і Marvel ми вже не будемо натикатися на хлопців у трико так часто.
Сам же по собі жанр має купу переваг.
- Комікси випускаються номерами, приблизно раз на місяць, що дає змогу швидко реагувати на зміни в культурі, науці, політиці. Досить швидко, щоб донести до читача актуальну думку автора.
- Комікси, як порівняти з мультфільмом, мають більш соковитий малюнок, а як порівняти з книжкою, часто уникають занудних описів. Замість того, щоб протягом двадцяти сторінок описувати двері, в які збирається постукати головний герой, можна просто показати їх.
- Комікс в оповіданні робить наголос на діалоги й дію, що значно пожвавлює сюжет, не дозволяючи йому буксувати в здогадках героїв. І це тільки мала частина плюсів, які роблять комікси цілим культурним явищем.
Однак, куди ж без бочки дьогтю.
- Буде, звісно, перебільшенням порівнювати комікси з поганою літературою. Але варто зазначити, що справді, коміксам може бракувати глибини порівняно з книгою. У книжці можуть бути й роздуми, і спогади, і емоції, які важко уявити, але легко описати (сумнівний плюс, до речі), і більша кількість сюжетних гілок. Варто сказати, що в ідеальному світі комікси не були б потрібні в принципі — були б лише книжки та кіно.
- Але в нашому, звичайному світі рідко хто хоче витрачати гроші на втілення божевільних ідей «коміксистів» на екранах. Це дорого, довго і не рентабельно. У коміксі можна намалювати, як герої підривають планети, можна показати архітектуру інших світів, дію невідомої раніше магії, грандіозні битви, але все це впирається в гроші. На екрані втілення всього цього коштуватиме величезних грошей. Тому, я вважаю, комікси можна сприймати, як розкадрування фільму як завгодно талановитого, але недостатньо відомого режисера, яка навряд чи стане повноцінним фільмом. Але навіть якщо фільм не вийшов, хто ж заважає отримувати від нього задоволення?
Як?
- Правильним зараз було б написати «Потоваришуй із власником або продавцем у магазині коміксів», і це буде жарт. Тоді мені варто було б просто сказати — піди й купи комікс. Але я ставлю двісті дублонів, що жоден флібустьєр не знайде всю класику коміксів на папері в межах досяжності.
- Тому я скажу: «Завантаж CBR Reader. Не будь собі ворогом». Простий формат для цифрового коміксу підійде всім і кожному. Картинки упаковуються в архів, в архіві змінюється формат. Нічого складного немає. Далі — вивчи англійську. Це стане в пригоді завжди. Але, якщо не хочеш, можеш і не вчити, в інтернеті достатньо перекладачів.
Отже, сподіваюся, що ми розібралися з питаннями «Чому?» і «Як?» почати читати комікси. У наступній статті поговоримо про те, як не просто читати комікси, а полюбити їх.
Кір Машутін