Криза двадцятирічних така штука, що ви можете не знати про неї, але бути нею охоплені. З’ясуємо, що це за стан та чи треба з ним боротися.
Людина переживає кілька криз, пов’язаних з віком. Наприклад, криза трьох років, підліткова криза, криза середнього віку тощо. Про ці ситуації багато написано, а деякі ми вже пережили. Але в останній час більше говорять про кризу «20 років», «кризу чверті життя». Якраз той вік, коли люди вчаться в університеті, і пробують жити «по-дорослому». Тому нам необхідно розібратися: що це за явище, як воно проходить та що робити в момент настання цього стану.
Хто я?
В основі майже всіх вікових криз лежить питання ідентичності, яке переслідує людей всіх культур, віку та соціального статусу. Молоді люди часто стикаються з питаннями про те, хто вони є і ким вони прагнуть стати.
Ми наче на роздоріжжі. Дитинство закінчилось, а доросле життя…воно якесь дивне, незрозуміле і непевне. Навіть не відомо, коли ж воно почнеться.
А тут ще перехід від структурованого шкільного середовища до безкрайніх просторів професійної освіти може бути приголомшливим. Ось чому багато хто починає відчувати себе розгубленим і невпевненим у своїх майбутніх шляхах.
Цю фазу часто називають «криза чверті життя», що натякає на те, що вона настає десь у 25 років. Насправді криза може настати й у 20, і у 30 років. Цей період характеризується значними життєвими змінами та викликами, включаючи здобуття вищої освіти, початок трудової діяльності, встановлення незалежності від батьків, формування інтимних стосунків, визначення особистих цінностей та цілей.
Як протікає криза
Вона може виявлятися по-різному для кожної людини, але загальними ознаками є:
- почуття невпевненості;
- пошук ідентичності;
- тиск, пов'язаний з необхідністю прийняття важливих життєвих рішень;
- боротьба за баланс між пріоритетами.
На жаль, криза 20-річних часто перетинається з проблемами психічного здоров'я. Поширеність тривоги, депресії та інших розладів психічного здоров'я серед молоді в останні роки неухильно зростає.
Такі фактори, як академічний стрес, фінансова нестабільність, проблеми у стосунках та невизначеність майбутнього сприяють цій тривожній тенденції.
Криза 20-річних в Україні
Ми застали дві революції, фінансові кризи, початок війни на Донбасі, повномасштабну агресію тощо. Часто нас виховували люди, які самі не віднайшли своєї ідентичності. Не забувайте вплив радянського спадку та російської пропаганди.
Зараз ситуація ускладнена багатьма факторами: кожен день ти бачиш погані новини, часто про смерть своїх однолітків, які захищали Україну, деякі змушені були покинути свої домівки, не рідко навіть декілька раз… Перед юнаками також стоїть соціальний виклик — мобілізація, що звичайно ж впливає на самопочуття.
Погана економічно-соціальна ситуація змушує ще сильніше переживати про своє майбутнє. Ти розумієш, що складніше знайти роботу, а навчання не проводиться в повному обсязі з різних причин, в тому числі через дистанційку.
А що робити?
Можна трошки понити — це трохи полегшить переживання емоцій. Але необхідно рухатися далі, а для цього вже треба увімкнути голову та подумати.
- Перш за все, важливо розвивати в собі співчуття і доброту до самих себе.
Ми повинні визнати, що це нормально — не мати всіх відповідей одразу, і що помилки є невіддільною частиною процесу навчання. - Практикуючи турботу про себе і надаючи пріоритет своєму психічному та емоційному добробуту, ми можемо розвинути стійкість, необхідну для того, щоб витримати життєві бурі.
- По-друге, звернення за підтримкою до надійних друзів, членів сім'ї або фахівців у галузі психічного здоров'я може надати поради та перспективи у складні часи.
- По-третє, прийняття невизначеності та відкритість до нового досвіду може сприяти особистісному зростанню та самопізнанню.
Замість того, щоб сприймати кризу 20-річних як тягар, ми можемо переосмислити її як можливість дослідити свої пристрасті, інтереси та цінності, прокладаючи шлях до більш повноцінного та автентичного життєвого шляху.
Пам’ятайте — ви не одні!
Максим Мороз
