Мабуть, ви вже бачили у своєму житті складні ситуації, коли людина замість логічної співпраці обирає дії у власних інтересах. Що це — проява егоїстичної поведінки чи усвідомлений, згідно з правилами гри «дилема в’язня», вибір? Ось же спробуємо розібратися.
Опинившись у ризикованій ситуації з ще однією людиною, ви ніколи не знаєте як вчинить інша людина. Може вона піддасться егоїстичним думкам і «підставить» вас? Тож, зрадити чи співпрацювати — ось в чому питання. Ця проблема й стала основою для «дилеми в’язня» — парадоксу нашого життя.
Що таке «дилема в’язня»?
«Дилема в’язня» — модель з теорії ігор, в якій найкращим рішенням для кожного з «в’язнів» буде зрада, але при взаємній зраді гравці отримують гірший результат, ніж при співпраці. Науковці вважають, що ця гра ілюструє соціальну поведінку, адже люди часто мають вибір: допомогти комусь ціною власних інтересів чи вчинити егоїстично.
Класичний варіант «дилеми в’язня»
Усі ми полюбляємо детективи. В кожному з них рано чи пізно виникає ситуація, коли порушники закону потрапляють до відділку поліції. Уявіть собі, що мова йде про пограбування банку. Ось вони, двоє невдалих грабіжників, знаходяться у різних кімнатах для допиту. Для краси ситуації додамо наручники, лампу, яка світить прямісінько в обличчя, і кремезного слідчого. Які думки виникають у порушників? Можливо, якщо підставити свого знайомого і трохи прибрехати, вдасться вийти сухим з води? Але людина в сусідній кімнаті має такий самий вибір. Як же вчинити?
Варіанти розвитку подій:
- Якщо перший свідчить проти другого підозрюваного, який продовжує мовчати, звинувачення з першого будуть зняті, а другого засудять до 3 років ув’язнення. Вірно і навпаки.
- Свідчать один проти одного — отримують 2 роки ув’язнення.
- Кожен вирішує мовчати та не погіршувати ситуацію — триматимуть під вартою будуть 1 рік.
Підозрювані не можуть взаємодіяти між собою, не можуть обговорити рішення і тому кожен хвилюється, що, якщо обере співпрацю, то стане тим, кого «кинуть». Таким чином тільки 5% гравців одночасно обирають співпрацю й отримують 1 рік позбавлення волі, натомість 50% взаємно зраджують один одного.
Які основні умови гри «дилема в’язня»?
З минулого прикладу можна виділити головні умови, які в сукупності й перетворюють цю гру на дилему:
- Має бути двоє гравців залучених у спільну непросту ситуацію.
- Гравці приймають рішення не знаючи про вибір іншої сторони.
- Є своєрідна матриця виграшів, яка демонструє наслідки для кожного з гравців залежно від вибору.
- Кожен має домінівну стратегію — найбільш вигідну для себе і водночас найбільш шкідливу для суперника.
- Коли гравці одночасно обирають цю стратегію, вони обоє, по суті, програють гру.
Приклади «дилема в’язня» у повсякденному житті
Думаючи про цю гру, я одразу згадую випадки зі «списуванням» у школі. Коли в дитинстві, після контрольної, вчителька запитувала: «Хто у кого списував?», і ми одночасно показували один на одного пальцями.
А якщо говорити вже про доросле життя, то найчастіше «дилема в’язня» зустрічається у бізнесі.
Наприклад, усім відомо про конкуренцію між Coca-Cola і PepsiCo. Припустимо, що перша компанія планує знизити ціну на свій товар — це вигідно, бо покупці обирають дешевший продукт. Тож у PepsiCo не залишиться іншого вибору, окрім як наслідувати її приклад, щоб зберегти свою частку ринку. Це може призвести до значного падіння прибутку обох компаній. І знову взаємна зрада менш вигідна, ніж співпраця.
Отже, таке поняття як «дилема в’язня» підкреслює важливість співпраці у суспільстві, але також вказує на те, що наші егоїстичні схильності можуть нашкодити навіть нам самим. Важливо розуміти своє становище і вміти приймати обдумані рішення. Тому «дилема в'язня» залишається актуальною в людському житті й продовжує викликати роздуми про природу наших взаємин та виборів.
Діана Юзифович
