Чи цікаво вам дізнатися про еволюцію людини у майбутньому? Яка вона може бути «людина після людини»? То що ми бачимо навколо себе зараз і вважаємо нормою — це лише швидкоплинний момент у часі? Зазирніть у статтю і дізнаєтесь про фантастичний мир Немо Рамджета, який дивує та вражає.
З самого свого зародження фантастика дивиться у майбутнє. І деякі твори намагаються стрибнути у нього якомога далі. Ще Герберт Уелс у своєму романі «Машина часу» показував, як у майбутньому людство розділиться на різні біологічні види, і з того часу розділення людства залишається одним з сюжетів наукової фантастики.
Іноді фантасти також зазирають у майбутнє еволюції й досліджують, як зміниться з часом життя. Це називається спекулятивною еволюцією. Та що буде, якщо поєднати її з сюжетом про розділення людства, і побачити, що готують нам всі прийдешні дні?
«Усі прийдешні дні» — це андеграундне явище. Їх створив турецький ентузіаст, художник і письменник, що ховається під псевдонімом Немо Рамджет. Він надихався творами Олафа Степлдона і «Історією падіння Римської Імперії», коли придумував свою епопею про майбутнє і падіння людства.
«Усі прийдешні дні» проілюстровані авторськими картинами. Вони наче намальовані на пергаменті, створюючи враження давнього манускрипту з ілюстраціями, на яких зображені дивні тварини.
Книга починається з історії того, як людство підкорило Марс. Марс проголосив незалежність від Землі й так почалася космічна війна світів. Час минав, результатів не було, і дві планети вирішили, що їм нічого ділити у Сонячній Системі, і обернули погляд до зірок.
Марсіани вже відрізнялися від землян: високі, тонкі й довголиці, вони були новою расою. Але для того, щоби підкорити зорі, людство мало змінитися сильніше. У міжзоряну безодню на кораблях полетів новий, штучно створений вид — надлюдські стійкий і витривалий, швидкий на розум — Зоряний народ, наступна сходина людської еволюції.
Людство розселялося далі й далі, відправляючи кораблі до нових систем, і зустрічаючи нове життя… Але ніколи не знаходячи собі рівних.
Та одного дня вони все ж таки знайшли інший розум.
Зазвичай у фантастиці, якщо люди зустрічають прибульців у війні, то вони або перемагають, або зводять все у нічию.
У романі «Усі прийдешні дні»» людство повністю програло і було знищено. Припинило існувати. Було зведено до тварин, здичавіло, чи стало пластиліном у мацаках самозваних «перероблювачів всесвіту».
Але це не був кінець. Це лише пʼятнадцята сторінка! Автор говорить: доки життя є, воно продовжується. Це — лише початок історії, бо замість одного людства тепер існує багато його нащадків. Вони перетворюються і змінюються до невпізнання, і хтось із них отримає розум і знову підніметься до зірок…
Роман досить темний. Сходження людей до тварин і втрата розуму може здатися жахливою, але «Усі прийдешні дні» слідують безжальній еволюційній логіці: зберігається те, що допомагає виживати. Роман гарно доводить, що те, що ми бачимо навколо себе зараз і вважаємо нормою — це лише швидкоплинний момент у часі, а час змінюється і завтра нормальним буде вже зовсім інше, як у культурі, так і у вигляді.
Спостерігаючи за долями десятків видів людства, ви можете побачити як трагедії, так і героїзм. Через них проступає віра автора у людський розум, що зможе піднятися, подолати всі обмеження і перепони, і привести нас до кращого майбутнього.
«Усі прийдешні дні» не дуже великі за розміром – можна лише дивуватися, що це все вмістилося на двох сотнях сторінок. Текст можна знайти у відкритому доступі в інтернеті – просто загугліть «All tomorrows». По цьому ж запиту можна знайти й фанатські анімації. Багатьох вразила похмура фантазія турецького ентузіаста.
Відкрийте «All tomorrows» — вона вразить і вас.
Іван Синенко
