За навчанням ми вже й забули як це мати вільний час. Тож останніми днями я просто не знаю куди себе подіти та чим би зайнятися. На щастя, є одне заняття, яке мені ніколи не набридає і дозволяє відчути весь спектр емоцій — перегляд серіалів.
Протягом весни назбиралося багацько серіалів, які не один день обговорювалися в соцмережах, усі вони особливі й цікаві. Тому хоча б один з них обов’язково варто переглянути цим літом.
«Бріджертони»
Нарешті світ дочекався продовження історії Бріджертонів. Події серіалу відбуваються в Англії 19 століття, тому картинка надзвичайно гарна: чудові костюми, розкішні декорації, грандіозні бали й дуже приємна літня атмосфера. Головні герої у кожному сезоні змінюються, але все ж у центрі уваги залишається одна сім’я — Бріджертони. Вони дуже заможні люди, з цікавою історією.
Серіал здебільшого романтичний, але тут також присутні комедійні та детективні нотки. На мою думку, новий третій сезон — ледь не найкращий з усіх. Оскільки тут розповідається про особу, яка тримає глядачів у напрузі ще з першої серії — таємничу леді Віслдаун. Вона створила газету, сповнену пліток про заможні родини Лондона. Ця жінка має у своїх руках неймовірну владу: одним порухом пера вона здатна знищити людину, позбавити майбутнього та статків. Навіть сама королева вступає в конфронтацію з леді Віслдаун. До чого ж це приведе?
«Мертві хлопці-детективи»
Назва доволі цікава, правда ж? Серіал знятий за сценарієм Ніла Геймана, якого ви можете впізнати завдяки «Добрим передвісникам». Усі проєкти Геймана дещо специфічні, тому й до цього серіалу треба трохи звикнути, а не закидати його в далекий ящик після першої ж серії.
Едвін та Чарльз — привиди, які переховуються від департаменту загробного світу, щоб допомагати іншим душам. Вони мають своє детективне агентство і вже 30 років ефективно розкривають справи смертників, одного дня хлопці рятують дівчину, одержиму злим духом. З цього моменту й починаються їхні проблеми.
Історія комедійна та трагічна водночас. Після першого сезону хочеться знову зустрітися з цими мертвими, але неймовірними детективами.
«Оленя»
Скільки ж шуму навколо цього мінісеріалу. «Оленя» — автобіографічний проєкт Річарда Ґадда про сталкінг та його наслідки. Головний герой — середньостатистичний чоловік, який має депресію і не може реалізувати свою мрію. Він сором’язливий та боязкий, тому, коли дивна жінка починає переходити межі тактовності та адекватності, Донні (себто сам Річард) не може нічого вдіяти. Поступово життя героя стає нестерпним, він хоче отримати допомогу, але усі довкола вважають проблему недостатньо серйозною, адже Марта — лиш самотня жінка, а Донні — дорослий чоловік. Хіба може вона його переслідувати? Погрожувати його рідним?
Серіал викликає змішані почуття. Глядачі довго обговорювали правдивість слів Річарда, навіть знайшли справжню «Марту». Жінка дала інтерв’ю на одній з телепрограм, розповівши, що цей серіал руйнує її життя, начебто усе було не так, а Річард — просто підла людина. На мою ж думку, завдяки цьому проєкту Річард Ґадд показав «Марті» як це — жити, потерпаючи від погроз та переслідувань. Можливо, ви зробите інші висновки після перегляду.
«Ерік»
У цьому психологічному трилері розповідається про пошуки зниклого дев’ятирічного Едґара. Батько хлопчика, Вінсент, займається створенням лялькового дитячого шоу, але його особистість зовсім не відповідає цій роботі… Токсичний та зарозумілий, ще й алкоголік.
Після зникнення Едґара Вінсент починає шукати підказки у малюнках хлопчика і вирішує, що, якщо створить ляльку за ескізами малого, той повернеться додому. Так і з’являється Ерік, який тепер існує не тільки на малюнках, а й у голові Вінсента. Такий собі голос сумління. Чи допоможе це знайти дитину? Дізнаєтеся самі.
Насолоджуйтесь літною порою та новенькими серіалами.
Діана Юзифович
