Хто може передбачити майбутнє? У якій історії ми живемо? Та кого з українських фантастів номінували на британську премію BSFA?
Цього року на престижну британську премію «British Science Fiction Association Award» номінували українське оповідання. Твір «Невідомий художник» був номінований на премію у категорії «Найкраще оповідання у перекладі».
Тож з якої мови це переклад?
З української.
До речі, «Невідомий художник» був написаний для збірки «Digital aesthete».
У графі «Автор» значиться «Генрі Лайон Олді». За цим псевдонімом ховаються двоє харківських фантастів: Дмитро Громов і Олег Ладиженський.
Тож про що вони пишуть? І як познайомитися з їх творами?
Два фантасти пишуть разом доволі давно. Познайомились вони ще у радянські часи у літературній студії. Громов за фахом — фізик, Ладиженський — театральний режисер. Тож сформований у 1990 році дует дав їм можливість одночасно дивитися на світ з різних боків: технічного і гуманітарного.
Разом вони написали вже понад шістдесят книг. Серед них багато, як фентезійних, так і фантастичних, так і тих, що стоять на межі цих двох жанрів. Така свобода дає можливість будувати будь-які світи, що потрібні для певної історії.
«Фантасти не передбачають майбутнє, — казав у інтерв’ю Олег Ладиженський, — коли письменник-фантаст моделює майбутнє, він лише додумує до кінця наявні тенденції, викладаючи їх у художній формі».
Проте, одного разу передбачити майбутнє їм, на жаль, вдалося – у романі «Нам тут жити», завершеному у 1998, до Харкова вторгається танкова колона з боку Бєлгорода.
У романі «Ойкумена» (2006) від космічної держави відколюється одна планета, і її силою намагаються повернути назад. Однак її підтримує інша розвинута цивілізація. Чи є збіг, що планета з космосу вбачається як жовто-блакитна? А «Ойкумена» писалася за вісім років до початку російського вторгнення.
У конфліктах перебуває вся дійсність, і конфлікт — це стрижень, навколо якого будується літературний твір. Книги слідують логіці конфліктів реальних, і доводять їх до того чи іншого завершення.
І твір, з якого я б радив почати знайомство з цими авторами, торкається цієї теми. Це оповідання «Невідомий художник», перший з українських творів, номінований на престижну англомовну НФ премію.
«Невідомий художник» стоїть на сучасній реальності й робить далі лише один крок. Він зображає і сучасних програмістів, знайомий всім убивчий жах 24 лютого, і героїчну роботу Збройних Сил України. І сучасні тенденції у розвитку штучного інтелекту – у них автори й пішли на один крок далі за життя. І те, чим конфлікт закінчиться…
Читаючи твір, виникає думка — чи можемо ми передбачити майбутнє? Автори дають відповідь на це питання, але ця відповідь не пряма. Передбачити — навряд чи, а от побачити — можливо.
«Невідомий художник» доступний на сайті авторів. Відкрийте — і познайомтесь з дуже потужним оповіданням.
Може саме з нього почнеться ваше знайомство з творчістю родючого дуету.
Подорож за межі «власного епізоду»
У тому ж інтерв’ю Олег Ладиженський казав: «Ми бачимо світ, перебуваючи всередині всього лише одного «епізоду». Але тисячі людей на землі існують у своєму власному «епізоді»».
Так, фантастика дає можливість побачити найрізноманітніші «епізоди». Як-то «Вітражі патріархів», фентезійна повість, де магічні заклинання — це вірші, що змушують всіх відчути одне й те саме. Чи «Месія очищує диск», де існує всесвітній закон карми, відмінний від людських законів — існує, доки в нього не потрапляє «людський» камінчик, від якого світобудова починає тріщати по швах.
Олді побудували багато фантастичних світів, але через них проглядають проблеми, що турбують сучасних людей. Розвиток ШІ в «Невідомому художнику» і нещодавно завершеній повісті «Калі-юґа», поширення віртуального світу у повісті «Майбутнє», і вічні питання мистецтва та відношення людської долі до долі світу.
Пориньте у їх творчість і познайомтесь з одними з найцікавіших фантастів нашої країни.
Іван Синенко
