Чи не здається вам, що все частіше на екранах з’являються старі сюжети в новій обгортці? Невже оригінальні ідеї поступово відходять на другий план, а сучасний кінематограф не здатен ні на що інше, окрім як перевипускати те, що й так випускалося вже кілька разів? Погано це чи добре, звідки взялася така тенденція, і чи дійсно кіно нового покоління хворе на «вірус ремейків»? Спробуємо розібратися!
Про поняття «ремейк» та «перезапуск»
Кожен із нас, мабуть, не раз бачив нові версії улюблених фільмів або серіалів. Найчастіше це ремейки — свіжі інтерпретації історій, що вже існують у яких творці залишають загальний сюжет, але адаптують його до сучасних технологій чи смаків аудиторії.
Водночас існує й інший підхід — перезапуск, який є більш радикальним варіантом ремейку: уже відомі персонажі й світи можуть залишитися в основі проєкту, але сам сюжет, головна тема та подача нерідко зазнають кардинальних змін.
Ось вам приклад: Бетмен з Робертом Паттінсоном — це не просто новий фільм про Темного Лицаря, а перезапуск, який робить акцент на психологічних аспектах героя і додає похмуру атмосферу детективного трилера. До речі, цікавий факт, оригінальний фільм про Бетмена вийшов у далеких 60-х, і з того часу вже тричі повертався у новій обробці та з новими акторами.
Чому ця історія про «усе нове — це добре забуте старе» така поширена?
Розглянемо кілька причин, які частково можуть пояснити популярність ремейків та перезапусків серед кінокомпаній:
- Ностальгія — головний рушій
Люди люблять повертатися до відомих історій, особливо тих, які супроводжували їх у дитинстві чи юності. Багатьом хочеться ще раз відчути ті незабутні емоції від першого перегляду, а кіностудії, звичайно ж, активно цим користуються. Вони заробляють на наших теплих спогадах, як на гарячих пиріжках!
- Перевірена формула прибутку
Для кіностудій ремейки — практично безпрограшна стратегія. Відомий сюжет вже має своїх шанувальників, тому маркетинг таких фільмів значно простіший. Натомість оригінальні ідеї ризикують не знайти своєї аудиторії та не виправдати інвестицій.
- Нові технології для старих історій
Кіноіндустрія не стоїть на місці, і разом з розвитком технологій з'являється можливість робити те, що колись було неможливим. Фільми, які свого часу обмежувалися бюджетом або технічними можливостями, тепер можуть бути реалізовані на зовсім іншому рівні. Наприклад, «Дюна» 2021 року знайшла набагато більший відгук серед глядачів, ніж її попередники 1984 та 2000 років, завдяки сучасним спецефектам та якісному кінематографу (беззаперечно, це ще й заслуга таких симпатичних акторів як Тімоті Шаламе…).
Проте, не все так чудово та вигідно, як може здатися: головна проблема ремейків полягає в тому, що вони часто викликають змішані почуття серед глядачів. З одного боку, це можливість повернутися до улюблених історій, з іншого — ризик зруйнувати оригінал або не виправдати високих очікувань. Як бачимо, хоч випуск ремейків і має переваги для кіностудій, все ж режисери беруться за цю роботу з острахом.
Чи дійсно сучасне кіно хворе на «вірус ремейків»?
Часто можна почути скарги на те, що «сучасний Голлівуд втратив оригінальність» або що «режисери більше не можуть придумати нічого нового». Але чи так це насправді? Парадоксально, проте багато фільмів, які ми вважаємо оригінальними, є ремейками. Це й не дивно, бо концепція ремейку існує майже так довго, як і саме кіно.
Скажімо, фільм «Великий Гетсбі» (2013), який багато хто вважає оригінальним, є вже четвертим ремейком, якщо не враховувати німе кіно. Та сама ситуація і з фільмом «Воно» 2017 року, я ніколи не знала про старішу версію, зняту ще в 90-х.
Кінематограф завжди звертався до минулого, щоб переосмислити або адаптувати відомі сюжети для нової аудиторії. Тому стверджувати, що «вірус ремейків» стосується лише сучасного кіно, дуже неправильно. Це скоріше одна з форм творчої еволюції, яка існувала завжди.
Так, інколи ми втомлюємося від повторів, але хто знає…Можливо ремейк виявиться навіть кращим за оригінал, і знову змусить вас сміятися, плакати чи захоплюватися?
Діана Юзифович
