Ми всі поважаємо свої думки. Але чомусь наші думки нерідко залежні від думок оточення. Чому ж люди частіше висловлюють думки натовпу, ніж свої? Як не дозволити натовпу мати над нами владу?
Де живуть вівцелюди?
З наукового погляду, для людини властиво — побачити, висловитися і бути почутим. Але на жаль, людина не завжди поводить себе згідно з цим. Існує, навіть таке явище, яке має назву «ефект натовпу». Чи відчували ви на собі вплив великої кількості людей, які всі поєднані однією думкою?
Якщо ви пам’ятаєте часи у школі, то розумієте як непросто в дитячому віці протистояти думкам та діям натовпу. Уявіть собі тиху та приязну дитину, що легко могла опинитися у колі незнайомих людей, які спочатку їй здавалися цікавими, а потім навпаки, тому що вони грублять іншим та сміються з них. А розуміння, що їх треба було зупинити, приходить вже наступного дня, коли вчителі викликають цю дитину відповідати за скривджених дітей.
Ба більше, шахраї можуть використати ефект натовпу собі на користь кожного дня. Наприклад, до купи дітей може підійти «поліціянт» та повідомити про кримінальну активність, що зараз відбувається по лінію мобільного зв’язку та попрохати віддати йому свої телефони. Так, може зараз ви чудово розумієте, що відбувається, але слушні діти безсумнівно дадуть свої речі, а ті, що мають сумніви, можуть відчути себе у меншості та вчинити так само, щоб не відрізнятися від інших.
Думаю, тепер зрозуміло, чому вчені визначають цей вплив негативним через те, що дуже часто натовп приглушує нашу логіку та змушує віддатися почуттю залежності від тих людей, що спонукають до спільних дій.
Але, одного разу, внутрішнє «я» повстає проти внутрішньої «вівцелюди», проти дій, що нагадує поведінку овець у стаді, які покірно слідують за пастухом.
Що робити, коли натовп вимагає прийняти загальну думку?
Можливо, щоб розв’язати проблему натовпу треба просто уникати його та дотримуватися своєї думки?
Але у випадку стану вівцелюдини буває важко повернутися до своїх думок, якщо наш мозок вже відчув, як легко не переживати та дотримуватися думки інших. А ще, не багато з нас полюбляє брати на себе відповідальність та розв’язувати проблеми будь-якого колективу, чи не так? Крім того, така поведінка може виявитися в кожного, якщо ми втомилися та заслуговуєте на перерву від диспутів.
Поради та дії, які не дозволять натовпу мати над нами владу
- Зберігайте спокій та поверніться до розв'язання проблеми пізніше
Можливо, це найважливіша порада, якої варто притримуватись, — не втрачати спокій і не піддаватися паніці. Під час хвилювання наш мозок працює неначе у тумані й не здатен коректне оцінити ситуацію. Скоріш за все, ви тільки втратити дорогоцінний час, якщо почнете якнайшвидше роздумувати над питанням. Тому зробить собі послугу — присядьте на хвилину, за можливості випийте води або теплого чаю, або ж просто глибоко подихайте.
Прийняття рішень бувають різної терміновості. Але якщо у вас є хоча б кілька днів для розв’язання питання, гарною ідеєю буде не робити все відразу та зараз. Мозку необхідно відпочити, а потім поміркувати та розв’язати проблему.
Також, дуже важко буває думати у пізню годину — коли наш мозок найбільш напружений та емоційний — тому рекомендую згадати приказку «ранок покаже, що вечір не скаже» та відпочити.
- Будьте впевненими
Буває, що ми мовчимо, тому що вважаємо свою думку за неважливу та недоречну, а собі кажемо, що «інші й без мене добре розбираються».
Але це не так. Все, що стосується нас, має стосуватися і нашої думки. До того ж впевнені люди більш цінуються у колективі: здатність висловитися та навести аргументи у будь-якому диспуті покаже, що ви людина гідна уваги та готова вносити свою частину до роботи.
І не втрачайте впевненості, коли робите помилки. Це буде траплятися, не дивлячись на рівень ваших знань. Тому просто запам’ятайте їх, коли будуть, але не дозволяйте їм збавити вашу жагу до вираження думки!
- Заведіть звичку вмикати самоусвідомлення
На жаль, ми не всесильні, і паніка, або так званий «туман», може застати нас зненацька. Але маю гарну новину, як боротися з цим станом у будь-який випадок — вмикайте самоусвідомлення. Це, просто кажучи, процес оцінювання та аналізу своїх емоцій та контроль над своїми діями. Мабуть, це звучить дивно — зробити це звичкою, але ви здивуєтесь, як часто вона стане вам у пригоді. Все що треба зробити, це зупинитися на секунду і запитати себе: «Що я відчуваю? Що я роблю? Чи поступаю я так, як хотів би? Чи це рішення дійсно виходить із моїх знань, побажань та принципів?».
Якщо ви відповісте на ці запитання, то зможете дізнатися справжню природу емоцій та у разі потреби прийняти правильне рішення.
Чудово знати те, що кожен з нас — це неповторна особистість. Але сучасний світ це також знає і потребує від нас неповторності майже кожен день! Тож будьте собою, поважайте свої думки, будьте відповідальні за свої дії!
Від ваших думок і дій залежить не тільки особисте майбутнє, а й майбутнє планети.
За матеріалами:
https://authorjoannereed.net/how-to-overcome-herd-mentality-and-not-be-sheeple/?amp
Валерія Шульдінер
