Так звані вибіркові дисципліни (англ. electives) походять із концепції person-centered teaching (навчання, орієнтоване на особистість),...
яку в середині ХХ ст. систематизував американський психолог Карл Роджерс.
У її основі лежить принцип, за яким учень або студент бере активну участь у формуванні своєї освітньої траєкторії, обираючи, що вчити, як вчити та як оцінювати власні знання. Вчитель чи викладач виконують функції не так джерела знань, як провідника та фасилітатора під час руху по цій траєкторії. Цей рух супроводжується постійним самоаналізом та тісною комунікацією викладача зі студентом чи учнем, і сама оцінка знань тяжіє більше до накопичення різних завдань та видів робіт, ніж до звичного підсумкового контролю.
У вищій освіті ця концепція на практиці тісно пов'язана з ідеалами ліберальної освіти (liberal education), яка покликана давати широку освіченість, ерудованість та вміння вчитися. З першої половини ХХ століття ліберальну освіту повсякчас протиставляють вужчій професійній. Проте університети розвинутих країн найчастіше досягають балансу, пропонуючи їх як взаємодоповнювальні компоненти.
Один із очільників Американської асоціації коледжів та університетів Боббі Фанг у свій час окреслив нові виклики такому балансу у ХХІ столітті: «Ліберальна освіта більше не стосується просто загальної освіти: вона позначає будь-яке навчання, яке прищеплює здатність ефективно комунікувати, мислити зі знанням справи, проникливо і критично, співпрацювати та поводитися етично і відповідально. Ми мусимо зрозуміти, як можна викладати будь-який предмет, будь-який майнор або професійну програму на засадах ліберальної освіти».
У європейських університетах орієнтоване на студента навчання досить активно розвивалося протягом 1990-х років, а в 2009 році воно знайшло своє відображення у Лювенському ком’юніке, відтоді ставши одним із наріжних каменів Болонського процесу.
У свою чергу, вибіркові дисципліни як один із його елементів стали невід’ємною частиною університетських програм у розвинутих країнах. Париж 2, Блез Паскаль, Амстердам, Суссекс, Ульм, Мюнхен, Хайдельберг, Карловий університет, Братислава (технологічний), Манітоба, Кіль, Варшава, Вільнюс, Гельсінкі — довільний пошук в Інтернеті показує, що університети різних країн, різного профілю та різного рівня надають студентам можливість обирати певний обсяг дисциплін. Це можуть бути додаткові спеціальності, так звані майнори (англ. minor), або окремі професійні чи загальні курси. Причому в рамках майнора може існувати свій поділ на обов’язкові дисципліни та дисципліни за вибором.
У вибіркових дисциплінах зацікавлені всі учасники освітнього процесу. Студенти отримують змогу доповнювати свою основну спеціальність додатковим фахом або брати окремі курси для широкої ерудиції. Можливість вибору дисциплін із різних факультетів та кафедр є ефективним інструментом міждисциплінарності. Також навчання у змішаних групах дозволяє студентам отримати неформальний досвід від студентів з інших спеціальностей. У свою чергу, викладачі на вибіркових дисциплінах працюють із більш умотивованими студентами. Самі університети загалом стають більш привабливими для абітурієнтів. Зрештою, кінцеві компетентності, якими може оволодіти студент, за рахунок гнучкості навчальних планів часто краще відповідають потребам ринку праці.
Для абсолютної більшості українських університетів практика вибіркових дисциплін є новою. Закон «Про вищу освіту», який набрав чинності у вересні 2014 року, гарантує українським студентам право самостійно обирати щонайменше 25% обсягу освітньої програми. На початку 2015 року Міносвіти звернулося до університетів із рекомендаціями про організацію освітнього процесу у 2015/2016 навчальному році, нагадавши зокрема і про цей обов’язок університетів. Щодо студентів, котрі зараз навчаються на першому році бакалаврських чи магістерських програм, МОН радив університетам:
Навчальним планом для певної спеціальності має визначатися перелік обов'язкових дисциплін (максимум — 75% від загального обсягу кредитів ЄКТС). Загальний обсяг вибіркових дисциплін має складати не менше 25% від загального обсягу кредитів ЄКТС. Серед вибіркових дисциплін навчальним планом може встановлюватися перелік професійно-орієнтованих дисциплін на вибір для певної спеціальності. При цьому Положенням про організацію освітнього процесу встановлюється, яку частку вибіркових дисциплін для студента мають становити вибіркові дисципліни з числа професійно-орієнтованих для певної спеціальності, а яка частка відводиться на вільний вибір студента, який може обирати будь-які дисципліни з інших спеціальностей. Також у Положенні про організацію освітнього процесу має бути описана процедура здійснення вибору предметів студентами з визначеними строками проведення запису на вивчення вибіркових дисциплін. Звертаємо увагу, що щільний розклад (без «вікон») для кожної спеціальності унеможливлює справжню вибірковість дисциплін. Для реалізації права здобувачів вищої освіти на вибірковість дисциплін вищі навчальні заклади мають забезпечити сприятливі умови у розкладах занять.
За матеріалами: Аналітичний центр CEDOS
