Під час навчання у школі є можливість взяти участь у багатьох конкурсах, турнірах, олімпіадах. Про те, як це допомогло у майбутньому, розповідають студенти, активні учасники олімпіад.
Кожен абітурієнт мріє стати успішним студентом університету. Але як розвивати у собі необхідні навички, щоб найкращим чином продемонструвати свої знання не лише під час вступу до ВНЗ, а й надалі відчувати упевненість на заняттях?
Анастасія:
— З дев'ятого класу я почала брати участь у турнірах з різних предметів. Одного разу наша команда навіть вийшла на всеукраїнський рівень. За всі три роки змагань на турнірах я отримала масу досвіду в обробці великої кількості інформації та виділення для себе найважливішого. Це надалі дуже допомогло за самостійного навчання, чим часто зараз доводиться займатися в університеті.
Наприклад, при захисті лабораторних або курсових дуже допоміг досвід публічних виступів та відстоювання своєї точки зору.
Марк:
— Я брав участь у шкільних олімпіадах. У 10 та 11 класі мене мій учитель інформатики активно готував і просував до олімпіад з інформаційних технологій, з програмування. Я дійшов до обласного етапу.
З ІТ олімпіада була у ХНУРЕ, що дало мені перше знайомство та враження від вузу. Перед олімпіадою виступив хор із гімном ХНУРЕ. Хоча б заради цього варто піти на олімпіаду, бо вони чудові.
Я брав участь у відборі ІТ на 4 етап. У ХНУРЕ було щось на кшталт підготовчих курсів, але через те, що я не з Харкова, мені було важко їздити щодня.
За 2 та 3 місце в олімпіадах області, мені у школі дали стипендію, що безперечно добре, коли ти ще у школі.
Досвід олімпіад допоміг мені позбутися страху та переживань на таких заходах. Я брав участь у них із 5 до 10 класу, коли потрапив на обласний етап, я був абсолютно спокійний.
Це, безперечно, зіграло свою роль на іспитах ЗНО. Коли всі нервувалися, переживали через різні фактори, я це сприймав як чергову "олімпіаду", і був абсолютно спокійний і з гарним настроєм.
Варто розуміти, що участь в олімпіадах – це, у будь-якому разі, досвід, з яким ти йдеш у майбутнє. Матеріали, які пропонують на олімпіадах, «відходять убік» від шкільної програми, що допомагає розвиватися. Тому ніколи не буде думки, що ти даремно їздив на олімпіади.
Стефані:
— Я багато брала участь у школі у турнірах. Там була важлива командна робота. Прокачувалися вміння працювати швидко, знаходити серед великої кількості інформації необхідну, чітко формулювати відповідь на поставлене питання, дивитися на завдання з різних точок зору, розподіляти обов'язки, підпорядковуватися чи керувати в конкретному проєкті, не нервувати під час виступу, володіти великою кількістю даних та оперативно доносити свою позицію.
Юлія:
— Користь від них досить спільна: навички подолання хвилювання, знайомство з розумними хлопцями. покращилася навичка не здаватися. На апеляції боролась за кожен бал.
Ну, а якщо пощастить — займеш місце у трійці переможців, можна отримати стипендію: міську, губернаторську чи взагалі президентську. А це вже місце на Всеукраїнському етапі потрібне. Непогана підмога у кишенькових грошах.
Дар'я:
— Так, це справді допомогло в майбутньому. І, може, це не так було значуще з точки зору саме освіти чи професії, але завдяки таким заходам я знайомилася з найцікавішими людьми, знаходила друзів і стала більш відкритою, не боялася виступати та відстоювати свою думку. І завдяки таким знайомствам я й обрала ХНУРЕ, як університет для навчання.
Rico:
— Брав участь у всьому, де дозволяв час. Дуже любив турніри, особливо винахідників та раціоналізаторів. Оскільки турнір – це місце, де можна дізнатися не лише про свої можливості, а й адекватно порівняти себе з учнями інших шкіл.
На турнірах є живе спілкування, і це дуже великий плюс. Воно дозволяє не тільки краще розібратися в питаннях, що розглядаються в рамках конкретного турніру, а й дають змогу дізнатися про рівень підготовленості інших шкіл. Загалом такі заходи дозволяють дивитися на деякі проблеми ширше та змушують звертатися до додаткових джерел.
Дякуємо нашим студентам за те, що поділилися своїм досвідом із читачами, та радимо нашим абітурієнтам готуватися до участі у майбутніх олімпіадах ХНУРЕ.
Дар'я Прядка