Не встигли хнурешники оговтатись від сесії й сповна насолодитись канікулами, як студентські чати сколихнули цілком правдоподібні чутки про впровадження змішаного навчання в нашому університеті. Чи мають вони справедливе підґрунтя? І головне: чи дійсно очне навчання зараз «на часі»? Пропоную розібратися.

Лише чутки чи реальні заяви?

      На одному з нещодавніх засідань студентського Сенату ректор ХНУРЕ заявив про побудову так званого «безпечного простору» в нашому університеті. Разом з тим

      Сенату було доручено зібрати думки здобувачів освіти щодо впровадження змішаного формату навчання: лекції — дистанційні, лабораторні й практичні роботи — очні. Тож з впевненістю можна сказати, що частковий офлайн-формат справді розглядається.

Чому «за»?

      Covid-19, а потім і повномасштабна війна зробили зовсім неможливим реальне відвідування університету. Тому зараз студент, який ще вчився в стінах ХНУРЕ — справжня знахідка.

      Однозначним плюсом змішаного формату є наявність активного студентського життя: спілкування з однолітками, «тусовка» однодумців, цікаві заходи та безліч речей, які стають можливі лише «офлайн». Скажіть, хто б цього не бажав?

      До того ж очні пари прямо асоціюються з кращою якістю навчального процесу, адже вимагають від нас, студентів, більшої відповідальності та дисциплінованості.

       Погодьтеся, все це звучить досить райдужно. Та зачекайте, на жаль, «мінусів» теж знайшлося аж ніяк не мало.

Чому «проти»?

• Перша і головна причина сумніватися в доцільності змішаного навчання — питання безпеки.

      На превеликий жаль, Харків перебуває в небезпечній близькості від кордону з ворогом і регулярно зазнає руйнівних обстрілів. Можливо в університеті дійсно розгорнуто надійні укриття, та поза його межами безпеки ніхто гарантує.

• Другим фактором, який грає не на користь «офлайну», є фінансова сторона проблеми. Наразі більшість студентів знаходяться поза межами Харкова, тому будуть змушені витрачатись або на дорогу до міста, якщо живуть в області, або ж взагалі на постійне проживання. Це видається особливо абсурдним, якщо згадати про перший аргумент, наведений вище.
• Питання наявності комфортних умов для навчання — третє «проти». По-перше, не зрозуміло наскільки зручним є «безпечний простір» в університеті. По-друге, очевидною є наявність у місті постійних блекаутів, які значно гальмуватимуть увесь навчальний процес.
• Також не відомо, чи буде змішане навчання обов'язковим. Якщо так, то тоді це точно призведе до великої кількості відрахувань, адже не всі зможуть і захочуть приїхати з-за кордону чи з безпечних міст України. Якщо ні, тоді навчання складно буде організувати так, щоб всі студенти були в рівних умовах для виконання й оцінювання робіт.

Що кажуть студенти?

      Приблизно 95% студентів нашого університету висловились проти введення змішаного формату. Попри всі переваги очного навчання, здобувачі освіти не можуть піти на такий серйозний ризик. Адже життя, здоров'я, ментальне та матеріальний добробут — пріоритет, за час війни кожен з нас відчув це особливо сильно.

Чи впровадять змішане навчання?

       Варто розуміти, що для введення часткового офлайн-навчання ХНУРЕ спочатку має отримати певні вказівки й дозволи від МОН та Харківської ОВА. Поки цього не станеться, говорити навіть про змішаний формат зарано.

      До того ж адміністрація нашого закладу освіти має діяти в інтересах студентів, тому навряд чи нас наражатимуть на ту небезпеку, що зараз існує. Впровадження змішаного формату є надто важким і сумнівним кроком, враховуючи, що дистанційне навчання в ХНУРЕ відмінно налагоджене і вже не раз довело свою ефективність.

      Чи стане частковий «офлайн» реальнішим за розмови? Вирішувати нам.

Василина Яблонь