Уявіть собі світ, де талант, знання та працьовитість визначають ваш успіх. Але що, коли ці досягнення відходять на другий план через гендерні стереотипи або ейджизм? Як це відбувається?

      Часто густо в ІТ люди йдуть, бо це вважається більш прибутковою та гнучкою для праці сферою, адже простір виконання роботи може мати неймовірну кількість варіантів, що не мають певних рамок. Але через це створюється певна конкуренція на посади, у яких, у більшості випадків, виграють чоловіки, лише через те, що «вони розуміються краще». І це у двадцять першому столітті. Що заважає жінкам розкрити свій повний потенціал?

Не жіноча чи жіноча справа — ось в чому питання

      Розберемо проблему з самого початку.

• Згідно з дослідженням Microsoft, дівчата починають виявляти інтерес до технічних та природничих наук у віці 11-12 років, але до 15-16 років цей інтерес значно знижується. Точно визначити причину цього явища складно, проте школа безсумнівно відіграє важливу роль. Дітям легше досліджувати та розвивати свої інтереси, коли вони отримують підтримку від учителів або мають доступ до додаткових освітніх заходів.
• Важливим фактором є також оточення: дівчатам, які прагнуть досягти успіху в технологічній сфері, часто не вистачає підтримки однолітків, батьків або зразків для наслідування, бо суспільство все ще, на жаль, вважає що сидіти перед монітором — це не жіноча справа, а від людей поважного віку можна навіть почути, що «це приводить до безпліддя, а ти жінка, тобі ще народжувати».

      За опитуванням від No Fluff Jobs, у якому взяло участь 225 ІТ-фахівчинь та 121 ІТ-фахівець, відсоток дівчаток, які почали цікавитися цією сферою у віці 10-14 років, становить 9,4%, а от хлопчиків — 24%, що свідчить про значний розрив у зал  ученості до технічних дисциплін на ранніх етапах життя.

      Жінки-респондентки розповіли, що найбільша підтримка йшла до них від коханих (28,2%) та друзів (27,5%), але чверть опитуваних відверто зізналася що ніхто не заохочував їх, а деякі навіть відкрито відмовляли. У випадку чоловіків друзі також найчастіше підтримують в інтересі до IT (38%), за ними йдуть лише батьки з 27%. Розбіжність у відсотках, начебто, не дуже велика, та це є тривожним сигналом, що стереотипи та недостатня підтримка можуть суттєво обмежувати можливості дівчат і жінок у технологічній галузі, бо підтримка з боку коханих і друзів, хоч і важлива, але часто є недостатньою для того, щоб протистояти суспільному тиску. Тому необхідно створювати сприятливі умови, починаючи з ранніх років, у яких дівчата відчували б себе впевнено у своїх здібностях та мали б приклади для наслідування.

       Гендерні стереотипи, також є однією з головних причин, чому жінки відмовляються від навчання у сфері STEM. Їм часто доводиться чути, що це «чоловічий» світ, що знижує їхній інтерес та значно впливає на загальну самооцінку. Візьмемо для прикладу коментарі реальних людей, що відчули це все на «власній шкурі», але вирішили залишитися анонімними:

— «...Дівчинка техрайтер зазвичай у «суворих девелоперів» асоціюється ледь чи не з секретаркою, чи діловодом, навіть якщо будує космічний корабель документації. Дуже часто стикалася з подивом, що я можу читати код, щось звертати й розумію багато про мережі, архітектуру і т.д. Мовляв, ти ж просто інструкції ніби пишеш...».

— «Була однією дівчиною у команді, моїм напарником був хлопець QA, що працював набагато довше в команді. І на мітингах обговорювали таски та баги лише з ним, навіть якщо їх створювала я...».

— «В університеті (ІТ спеціальність) відчувала трохи зневажливе ставлення: «Навіщо воно тобі треба, ти ж дівчинка, значить ти гірше, толку з тебе мало. Ми будемо давати тобі такі самі або складніші завдання, ніж хлопцям, але будемо прискіпуватися сильніше, бо ну не можеш ти бути краща за чоловіків», хоча прямим текстом не казали».

Синдром самозванця зачекався на тебе?

      Усе вище сказане ілюструє, як глибоко вкорінені гендерні стереотипи та упередження, і як вони впливають на жінок, через що їм часто доводиться долати не лише професійні виклики, але й постійну недовіру та зневагу до їхніх знань і здібностей. Коли колеги сприймають технічних фахівчинь як «помічниць» або «секретарок», вони не тільки принижують їхній професіоналізм, але й обмежують їхні кар'єрні можливості.

      Це створює токсичне середовище, у якому жінки змушені працювати вдвічі важче, щоб довести свою компетентність, але навіть тоді їхні досягнення можуть залишитися непоміченими або недооціненими.

      З цих проблем випливає найголовніша: поява синдрому самозванця, тобто відчуття неповноцінності, невпевненості у власних силах, попри досягнення, приписування успіху сприятливим обставинам, а не своїм знанням, досвіду та компетентності.  Жінки починають недооцінювати свої професійні здібності; їх стримує страх перед переговорами щодо зарплати або посади, вони уникають конфліктів і не завжди готові визнати свої досягнення, які стали можливими завдяки важкій праці та високій кваліфікації.

      Такі страхи, у поєднанні з соціальними чи політичними чинниками, про які вже йшлося, сприяють гендерному розриву в оплаті праці, дефіциту впевненості та існуванню «скляної стелі». Проте це не означає, що такі проблеми не стосуються і чоловіків. За даними опитування, 57,9% ІТ-фахівців визнають, що оцінювали свою роботу нижче середньоринкового рівня або погоджувалися на умови лише для того, щоб уникнути конфліктів (36,9%). Відповідальність хорошого роботодавця полягає у створенні робочого середовища, яке враховує потреби кожного працівника, незалежно від статі та інших факторів.

      Для подолання цього синдрому раджу, для початку, взяти аркуш паперу і виписати на нього всі свої досягнення від найбільшого до найменш значного, попросити близьких дати вам відгуки про вашу працю, а найголовніше — не дайте своїм важким думкам зламати вас.

Цифри та факти

      Підсумуємо все вище сказане реальною статистикою за січень-лютий 2024 року, узятою з сайту nofluffjobs.com 

      Отже, гендерна дискримінація в IT-сфері залишається серйозною проблемою, яка перешкоджає жінкам розкривати свій потенціал. Негативні стереотипи та упередження починаються з раннього віку і продовжуються в професійній кар'єрі, створюючи бар'єри для жінок, які прагнуть досягти успіху в технічних дисциплінах. Для подолання гендерного розриву в IT-сфері необхідно працювати над підвищенням впевненості жінок, забезпеченням їхньої підтримки та створенням рівних можливостей для всіх працівників незалежно від статі.

      Кожна перешкода, яку ми зустрічаємо на своєму шляху, — це насправді можливість зміцнити свій дух і розкрити нові грані своєї особистості. Життя, подібно до шторму, перевіряє міцність нашого корабля. І тільки ті, хто витримують випробування стихіями, досягають спокою в тихій гавані.

Тетяна Лантінова