Вже пройшов певний час з початку нового навчального року. Нам цікаво дізнатися які думки та почуття йдуть слідом за студентами перших курсів. Які вони першокурсники 2024?

 

      До розмови я запросила студентів першого курсу факультету комп’ютерних наук Харківського національного університету радіоелектроніки. Спілкуються зараз студенти, на жаль, переважно онлайн. Тому кожний учасник співбесіди вибирав віртуальне місце, у якому він міг почуватися комфортно для участі в інтерв’ю. 

      Першим місцем, куди ми поринемо за задумом першокурсника Михайла, є бар в американському стилі, у якому не буде освітлення, що ріже очі, але будуть меблі з темного дерева та м’які шкіряні крісла.

 

 

 

Маргарита:

— Що ж інтер'єр для спілкування ти вибрав затишний. Перше питання. Скажи, чи було твоєю ціллю обрати саме цей університет?

Михайло:

— Так, я давно чув про ХНУРЕ — це один із найкращих вишів в Харкові, пов'язаний з IT.

 

Маргарита:

— Перші дні в університеті вже минули. Чи відчуваєш ти різницю між навчанням в університету та школі?

 

Михайло:

— У школі було менше навантаження, але багато чого, що мені не було потрібно. Тут я вчусь, тому що це мені потрібно і більш цікаво.

 

Маргарита:

— Як відволікаєшся від навчання? А як відволікався якби були можливості та гроші всього світу?

 

Михайло:

— Взагалі, ходжу до спортзалу або дивлюсь серіали. Якщо були б можливості та гроші всього світу, я б, мабуть, не навчався.

 

Маргарита: 

— Ким бачиш себе через 5 років?

 

Михайло:

— Через 5 років я буду дизайнером одягу, та в мене буде можливість в будь-який час, якщо потрібно, працювати програмістом, або й дизайнером й програмістом буду одночасно…

 

      Що ж, поки ми спілкувалися з майбутнім програмістом та дизайнером Михайлом, нас вже зачекався першокурсник Георгій, який вибрав містом зустрічі офіс у стилі хай-тек, з невеликим скляним столиком, на якому стоять стакани зі смачним лате на фісташковому сиропі.

 

 

Маргарита:

— Чи не відчуваєш ти сумніви щодо свого вибору, обравши саме наш університет?

 

Георгій:

— Насправді я гуманітарій і не дуже добре розумію технічні науки, але я вступив у ХНУРЕ з ціллю переконати себе в тому, що я можу не тільки читати книжки чи вміло користуватися словниковим запасом, а також вирішувати складні завдання з різних математичних дисциплін або розв'язувати задачі з фізики, що є для мене не дуже легкою справою.

 

Маргарита:

— В якому стані твій внутрішній світ? Навчання тисне на тебе?

 

Георгій:

— Я відчуваю себе доволі добре. Викладачі вимогливі, але я і не очікував що буде легко. Я вважаю, що навчання у будь-якому випадку буде тиснути.

 

Маргарита:

— Ким бачиш себе через 5 років?

 

Георгій:

— Я люблю пофантазувати, і до вступу в ХНУРЕ я себе бачив і стоматологом, і дипломатом, і журналістом, але зараз я хочу себе бачити гарним програмістом до якого звертається замовник…

 

      Час минає дуже швидко, настав слушний момент рушати до першокурсниці Софії, яка нас запрошує у домашню атмосферу, до своєї вітальні.

 

 

Маргарита:

— Чи подобається тобі темп навчання?

 

Софія:

— Достатньо розмірений темп навчання, особливо подобається що воно англійською мовою, бо відчуваю що профіт від кожної пари не тільки технічний, а ще й пов’язаний з вивченням мови.

 

Маргарита:

— Чи високий рівень англійської у викладачів? Чи все зрозуміло?

 

Софія:

— Всі викладають по-різному, дехто трохи з акцентом, дехто таки вперше так працює, але дійсно нарікань ні на кого немає. Я насправді приємно вражена. Річ у тому, що наші викладачі до війни вели інтернаціональні групи, тому досвід у більшості вже є, я очікувала гіршого, рівень в усіх дуже навіть добрий.

Маргарита:

— Ким бачиш себе через 5 років?

Софія:

— Питання «про 5 років» складне. В наших реаліях планувати щось важко навіть на наступний день. Буде залежати від того, в якій країні я буду знаходитися, чи не трансформуються мої пріоритети. А так звісно план «туди-сюди мільйонер» …

 

      Лишаю студентів дуже не охоче, бо всі вони різні, цікаві, та від кожного відчуваю дружне ставлення. Але час підбити підсумки.

— У ХНУРЕ навчаються дуже серйозні, активні та зацікавлені у подальшому розвитку студенти.

— У кожного є почуття гумору, сили йти далі, та у багатьох є ціль просуватися в майбутньому по кар’єрних сходах.

      А зараз першокурсники стали на шлях розуміння себе. В їх житті відбудеться ще багато змін, подій та явищ, які вибудують їх кінцевий характер та мислення.
      Але головне те, що вони потрапили в найкращий серед кращих університетів Харкова, де їх завжди підтримують професіональні викладачі та допоможуть розкривати таланти кожного.

 

Бесідувала Маргарита Куріцина-Сіренко

Популярні статті

Читати далі