Чи можна знайти людину, як хоч раз в житті не сумнівалася у своїх можливостях, здібностях та не помічала свої недоліки? В чому запорука нашого ментального стану й наших стосунків з людьми?
Що це за поняття «самооцінка»?
Самооцінка — одна з найпопулярніших тем у психології. У літературі по психології немає такого розділу «як підвищити самооцінку». Звичайно, ця тема обговорюється, але вона набагато ширша ніж нам здається, адже у кожної людини свої травми, неврози та психологічний тип особистості. Тому треба розуміти, що поради, які є в інтернеті, це в основному узагальнена інформація. Потрібно підбирати стратегію безпосередньо під себе, а найкраще це зробити з фахівцем, оскільки може статися так, що самому підвищити самооцінку буде важко. Професіонали говорять, що самооцінка — це не лише про те, що ми думаємо про себе, а й про наше ставлення до себе.
Види самооцінки
Коли в нас низький рівень самооцінки, ми відчуваємо провину, сором за себе, ненависть, адже помічаємо лише негативні сторони. У разі підвищеної самооцінки, бачимо лише свої «плюси», говоримо постійно про них, забуваємо про «мінуси» тощо. За нормальної самооцінки ми знаємо як і хороші моменти у собі, так і погані, але критично до цього ставимося, і наше сприйняття себе близько до об'єктивної реальності.
Низька самооцінка буває кілька типів.
- Можемо відчувати ненависть до себе, прямо називаючи себе образливими словами «Я жирний», «Я тупий» тощо. Разом з тим цей тип має дві підкатегорії: базою для ненависті стали дитячі травми (буллінг) і коли ми просто лінуємося виправляти свої недоліки, продовжуючи себе за це хейтити.
- Наступний тип низької самооцінки: ми не маємо чітких претензій до себе. Тобто ми не почуваємося жахливими, але й позитивні сторони не бачимо, ми відчуваємо себе сірими та посередніми.
Шлях до здорової самооцінки
- Першим кроком до позбавлення від заниженої самооцінки є визначення саме вашого виду низької самооцінки. Можливо, ваші батьки в дитинстві та підлітковому віці обзивали вас, порівнювали з іншими, виділяли лише негативні сторони, і через це у вас ненависть до себе. Тут важливо зрозуміти, що так думали тільки вони, і можливі у вас немає цих недоліків.
- Коли ви маєте погану звичку, а потім через це починаєте принижувати себе — потрібно заборонити займатися тим, що вам шкодить, а потім ще й ображає ваші почуття.
- Інший спосіб, знайти свої переваги: у зовнішності, у розумі, у характері, у досягненнях, виділити унікальні особливості (навіть ті, які не дуже корисні в реальності). Ви повинні пишатися ними. Цей метод універсальний і необхідний всім, навіть якщо самооцінка майже на рівні нормальної.
- Якщо ви знаходите недоліки, які, на вашу думку, треба змінити, тому що вони шкодять вам, треба робити це поетапно. Наприклад, ви хочете змінити своє тіло: більше тренуватися, їсти здорову їжу, менше вживати алкоголю. Або ви хочете більше розповідати про свої почуття, не тримаючи все у собі.
Для здійснення цієї мети можна зробити наступні кроки:
- Визначити чітко мету.
- Намітити такі собі «дитячі» кроки: не треба хапатися за все й одразу, треба маленькими діями плавно йти до результату.
- Сфокусуватися на зусиллях, а не результатах.
- Перестати критикувати себе за якісь невдачі.
- Знайти підтримку серед друзів.
Здорова самооцінка — запорука нашого ментального стану та наших стосунків з людьми. Сподіваюсь, що поради у статті будуть в нагоді тим, хто намагається прийти до неї. Проте варто розуміти, що шлях до цого може бути складний. Якщо виникають труднощі з розв’язання цієї проблеми, важливо пам’ятати, що краще звернутися за консультацією до психолога.
Всім здоров’я та мирного неба!
Максим Мороз
