Що таке «чорний гумор»? Як до нього ставитися і чи слід вважати соціопатами всіх, хто любить «жарти за гранню»? Приготуйтеся дивуватися!  

      Почувши такий жарт, хтось розсміється, хтось знизує плечима, а хтось образиться. Чорний гумор — явище поширене, хоч і неоднозначне.

 Чому він чорний?

      Поняття «чорний гумор» узвичаїв французький письменник і поет Андре Бретон, який уперше використав таке визначення у своїй книзі «Антологія чорного гумору», виданої 1940 року. Під цю категорію потрапляють жарти, над чим зазвичай люди плачуть.

      Чорний гумор часто звучить у серіалах та художніх фільмах, особливо знятих у Голлівуді (ось лише кілька прикладів – «Рік Кролика», «Кримінальне читво», «Чим ми зайняті в тіні»). Подібними жартами не гребували багато художників та письменників (серед них такі відомі, як Свіфт, Вольтер, Антон Чехов, Льюїс Керрол, Іван Семенович Нечуй-Левицький, Сальвадор Далі). Чорний гумор можна знайти у поезіях А.С. Пушкіна (згадайте хоча б початкові глави «Євгенія Онєгіна»). 

      На теми, які вважають табу, дуже люблять жартувати стенд-апери. «Гуморити по-чорному» люблять багато студентів. Дивно, але «цинічні» жарти зустрічаються навіть у мультфільмах (зокрема Діснея).

Чорний гумор це:

• Жарти про обмежені фізичні можливості та порушення здоров'я. На цю тему можна жартувати людям, які мають подібні проблеми (наприклад, якщо про заїкуватість жартує людина, яка сама страждає на такий дефект мови, то це смішно. З вуст інших людей це звучить, як знущання).
• Жарти над складними життєвими обставинами (розлучення з коханою/коханою, розлучення, втрата житла, роботи, провал сесії).
• Жарти на медичну тематику — лікарські помилки, діагнози, прийом пацієнтів, операції (такий гумор специфічний — він поширений серед студентів медичних ВНЗ та лікарів).

• Жарти про виховання дітей.
• Жарти про хвороби та травми. Не так й давно, одна з найактуальніших «чорних» тем — Ковід.
• Жарти про смерть, потойбічний світ (це найнебезпечніші теми, з яких здатні гідно пожартувати лише справжні віртуози гумору).

      Окрема категорія — жарти з розряду «дика-дичина», але чомусь смішно.

 Виявляється — це корисно!

      Раніше вважалося, що чорний гумор — доля соціопатів, але нещодавно вчені з Віденського університету провели низку експериментів і довели, що подібні жарти частіше використовують і розуміють люди з високим рівнем інтелекту і низьким ступенем агресії.

      Психологи досліджували природу чорного гумору та з'ясували, у чому його користь:

• Це захисна реакція людини, яка змушена через професійну діяльність або через обставини тривалий час відчувати стрес (лікарі, медперсонал, пожежники, рятувальники, сесія у студентів).
• Ефективний спосіб подолати страх.
• Дозволяє зняти емоційну напругу та не впасти у депресію.

• Це хороший спосіб реалізувати приховану агресію, не завдаючи фізичної шкоди оточенню.
• Дає можливість людям із заниженою самооцінкою самоствердитись у суспільстві.

      Якщо людина може посміятися над злом і несправедливістю, значить, вона може їх подолати. Можна нескінченно страждати через невідворотність смерті, а можна пожартувати з цього і насолоджуватися кожним моментом життя.

      Гарно пожартувати «по-чорному» може тільки людина з величезним почуттям гумору, яка здатна вибрати слушний момент, зрозуміти душевний стан і настрій співрозмовника. Оцінити чорний гумор також не кожному дано. Якщо у вас немає повної впевненості в успіху, то краще утримайтеся від жартів на заборонені теми, інакше наживете собі ворогів та заробите репутацію циніка. Хоча студенти, як люди високоінтелектуальні та позитивні, зазвичай реагують на такі «хохми» адекватно — сміються. А ви?

Дар'я Кутана