Хто першим спадає вам на думку, коли мова йде про геніїв? Альберт Ейнштейн? Стів Джобс? Білл Гейтс? Не всі генії визнані. І не всі вони позитивні персонажі. А ще вони навколо нас. Поговоримо?
Чи замислювалися ви, яка ймовірність того, що ви — геніальні? Добре, я все ще не можу дати тлумачення слову «геніальність». Саме тому, розповідаючи про одарованих екземплярів людської популяції 21-го сторіччя, я хочу попросити вас раптом не закидати автора томатами. А втім, коментарі відкриті.
Отож, пропоную прочитати ці дві історії й визначитися: хто здається вам лиходієм, а хто — генієм.
Волтер О’Брайан
Волтер О’Брайан — засновник та CEO «Scorpion Computer Services, Inc» і виконавчий директор «CBS' Scorpion». Цей чоловік стверджує, що його IQ прирівнюється до 197, що є топ 5 показників світового рейтингу. Щоправда, жодних документальних підтверджень тому немає, і сам Волтер визнає, що цей тест він проходив ще в дитинстві. Тоді викладачі школи підозрювали, що він має аутистичні розлади, бо парубок ставив занадто багато питань.
Ще в 9 років він почав програмувати, а вже в 1988 році, коли йому було 13, — зламав NASA, щоб викрасти кресленик космічного шатла й повісити його на стіні, як плакат, після чого заснував свою компанію геніїв. Донині NASA жодного разу не визнавала інформацію про зломи (хоча про такі стверджують й інші хакери), а в офіційних реєстрах США «Scorpion Computer Services, Inc» зареєстрована лише від 2009 року.
Чи вірити цьому комп’ютерному генію — питання складне. Але ніхто не зможе уневажнити факти: син ірландських фермерів переїхав до Америки завдяки візі EB-1, призначеною для людей з «надзвичайними здібностями» та або тих, кого можна вважати національним надбанням. І його піар-кампанія, заснована на створенні серіалу «Скорпіон», чудово себе виправдала. Чи знав би хто цього генія, якби не геніальний маркетинговий хід?
Анна Делві
Навряд мені варто розповідати, чим відома ця екстравагантна особистість. Вигадане ім’я, вигадана робота, вигадані гроші й уявні знайомі… Це нагадує не маловідомого українського «лікаря». Здавалося б, що геніального є в аферистці, якій вдалося обвести навколо пальця не лише знайомих, але й великі американські банки, мережі готелів і ресторанів?
У одному з інтерв’ю з цього приводу діджейка Ель Ді згадує, що Анна ніколи не була привітною, а дивні «дзвіночки» почали лунати ще на початку кар’єри дівчини: вона заплутувалася в власних легендах, завжди просила гроші, не повертаючи їх, але при цьому жила так, як не могли собі дозволити не останні американці.
Тож як Анні вдалося переконливо брехати роками й вибиратися з усіх проблем? Її історію я час від часу згадую, коли не можу не доплатити в магазині 10 копійок чи коли відчуваю страшенні уколи совісті після того, як підказала перехожому неправильну дорогу, переплутавши «ліворуч» і «праворуч». А як ви себе почували, коли в школі забували зошит з виконаною домашкою й намагалися переконати вчителя, що не брешете?
Навіть тепер, опісля звільнення з колонії, Анні Сорокіній знову повірили, і під домашнім арештом вона влаштовує покази мод на даху свого будинку, продає картини за тисячі доларів і запускає власне реаліті-шоу. Які на це причини? Здається, вона б могла продавати свою «історію успіху». Точно, вона ж це й зробила для Neftlix.
А чиї історії ви вважаєте насправді геніальними?
Аліна Тельнова