Тривожність може прийти зненацька, як неочікуваний гість, і зайняти весь простір у голові. Вона підкрадається так підло, що спершу ти вважаєш це дивне почуття просто відлунням робочих турбот або наслідком зайвої чашки кави. Але невдовзі помічаєш як руки пітніють, а в горлі з’являється вузол…І ось ти вже хапаєшся за будь-яку можливість заспокоїти себе. Ми тут, щоб поговорити про кілька простих, але дієвих способів знизити тривожність і трохи заспокоїти нервову систему. 

 

      Для багатьох з нас тривога стала постійним супутником, і в цьому немає нічого дивного — згадайте в які часи ми живемо. Щоденний стрес під час навчання, особисті переживання, нескінченний потік новин — такі собі «цеглинки», які поступово падають на плечі (а відчуття, ніби на голову), не шкодуючи наших нервів. Навіть якщо ми думаємо, що можемо контролювати ситуацію, тіло й розум не завжди з цим погоджуються. Тривожність — це природна реакція, яка навіть може виявитись корисною, але її необхідно «тримати на короткому повідцю», щоб не стати жертвою хронічного стресу та нервових зривів. Тож, говоримо про «короткий повідець»!

 

 

Дихання — перший важливий крок

      Усі ми дихаємо. Але чи правильно? У моменти загострення тривожності легені часто підводять свого власника, і той замість глибоких вдихів починає наслідувати рибу, викинуту на берег. Тож давайте трохи заспокоїмо цей хаос і зосередимося на диханні. Найпростіший метод: вдих на чотири секунди, затримка на чотири секунди, видих на чотири секунди й знову затримка. Так звана техніка «дихання за квадратом».

 

 

Прогулянка як чарівна пігулка

      Я ніколи не втомлюся радити прогулянки при будь-яких проблемах. Здається, що це занадто просто, щоб працювати? Але ось у чому секрет: коли ти рухаєшся, мозок починає думати, що все гаразд: «О, у тебе є можливість походити, мабуть, все на так вже й погано». Для нервової системи прогулянка на свіжому повітрі рівноцінна двом пігулкам валеріани. Особливо, якщо ти зможеш побачити щось красиве навколо: квіти, дерева або навіть кота, який йде по своїм справам. Такі дрібниці допомагають перемкнути увагу й дати мозку перепочинок від постійного «Що, якщо...».

 

 

Чому б не поплавати у теплій ванні?

      Беззаперечна класика жанру: коли нерви здають, прийми теплу ванну. Якщо ванна тобі не подобається, годиться і душ. Тепла вода розслабляє м'язи, ароматна піна або улюблений гель для душу підіймають настрій. Вмикай спокійну музику і вважай, що ти в спа-салоні. Якщо все аж настільки погано, просто спокійно поплач.

 

Зроби що-небудь дивне

      Спробуй влаштувати дурнувату дискотеку, потренуй смішні стрибки, відпусти себе і розслабся. Чому це працює?

  • По-перше, твій мозок отримує новий, незвичний стимул, і йому доводиться перемикатися на аналіз цієї дивної події замість прокручування тривожних думок.
  • По-друге, кумедні або безглузді дії стимулюють вироблення ендорфінів — гормонів щастя, які допомагають боротися зі стресом і тривогою. І нарешті, сміх, який часто виникає після таких вправ, теж знижує рівень стресу (і подовжує життя).

 

 

      Піклуючись про свій внутрішній стан, ти робиш свій розум і тіло сильнішими. Тому ці прості практики важливі не лише коли відчуваєш тривогу, а й кожного дня — як профілактика. Бо якщо нервова система не отримує регулярного відпочинку, вона починає поводитися, як комп'ютер із сотнею відкритих вкладок — рано чи пізно все зависає. 

      Сподіваюся, ці поради допоможуть тобі почуватись трохи легше і менш тривожно. Тож, наступного разу, коли тривога почне нахабно стукати у твої двері, просто потисни їй руку і скажи: «Я знайшов спосіб із тобою впоратися».

 

                                                                                                                 Діана Юзифович

 

 

 

 

Популярні статті

Читати далі