Перший курс — «страшна річ»: купа нових понять, правил, мільйон особливостей з приводу і без — тільки й встигай схоплювати й запам'ятовувати все. Пам'ятаю, одним із перших питань кожного викладача було: «А ви ж знаєте, з чого формується оцінка?», і за нашими особами, повними порожнечі, все одразу ставало зрозуміло. Тому пропоную розібратися в системі оцінювання заздалегідь, щоб потім було простіше сприймати особливості для кожного предмета.
В університетах України діє Болонська система освіти, принаймні основна її частина. Вона ж по-іншому називається ECTS (European Credit Transferand Accumulation System) — це єдиний порядок вимірювання та накопичення кредитів, який надає можливість вести облік загального обсягу часу, присвяченого дисципліні протягом усього навчального процесу, і при цьому дає студентам та викладачам свободу при переході з одного вишу до іншого без втрати цих кредитів. Не хвилюйтеся, якщо зовсім не зрозуміли попередню пропозицію — прочитайте текст у статті нижче та поверніться до неї вже з розумінням справи.
Кредити
Ні, ніхто не йде до банку. Кредит — це одиниця виміру годин навчання, що дорівнює 30 академічним годинам (академічна година = 40 хвилин), тобто, дорівнює 19 парам. Від того, як багато кредитів «важить» предмет, залежить, скільки пар цього предмета буде протягом семестру, і наскільки великий його коефіцієнт при формуванні підсумкової оцінки (так, прямо як з балами ЗНО). Зазвичай на семестр виділяється 30-32 кредити.
Ранжування
У школі була 12-бальна шкала, тепер це буде 100-бальна шкала. Якщо порівнювати з 5-бальною системою і відразу переводити в національну та систему ECTS:
- 1 = 0-34, F — незадовільно
- 2 = 35-59, FX — незадовільно
- 3 = 60-74, E, D — задовільно
- 4 = 75-89, C — добре
- 5 = 90-95, В — добре
- 5+ =96-100, A — чудово
ВАЖЛИВО: нижче 60 отримати не можна, або отримуєш 60+, або треба знову складати іспит.
Іспити
Для предметів, по якім складається іспит система одна: 60% оцінки ви заробляєте протягом семестру (тобто максимум за семестр можна отримати 60), і 40% за іспит.
Далі вже можуть змінюватись особливості кожного предмета окремо: десь за кожне завдання, лабораторну та контрольну будуть давати таку кількість балів, яка одразу в сумі дасть 60, або така, що дасть 100 і в результаті просто помножиться на 0.6. Іспит зазвичай ділиться на практичну і теоретичну частини, кожна з яких важить по 20 балів.
ВАЖЛИВО: зазвичай для «закриття» предмета необхідно набрати 60% оцінки для кожного із завдань, але деякі викладачі можуть заплющувати на це очі, якщо в цілому набирається необхідна кількість балів. А ось на іспиті потрібно набрати по 60% для кожної частини, хоча досить рідко бувають винятки.
Заліки
Для предметів, по яких здається залік, система може бути абсолютно різною — її зазвичай озвучує викладач на першій ознайомчій парі. Десь це виконання лабораторних, десь написання контрольних робіт, у деяких випадках це взагалі один проєкт на весь семестр.
Фінальний рейтинговий бал
ВАЖЛИВО: стипендіальний рейтинговий бал розраховується ТІЛЬКИ для бюджетників, які не мають ніяких академічних заборгованостей, тобто всі іспити та заліки складені вчасно.
І тут згадаймо про кредити, адже саме вони є коефіцієнтом, на який множиться отриманий бал по предмету. Процедура проводиться для кожного предмета плюс бали за курсову роботу (на неї виділяється 1 кредит), після чого всі ці цифри підсумовуються і поділяються на загальну кількість кредитів. І, начебто, ось він — заповітний рейтинговий бал, але є ще одна річ.
Додаткові бали
Ця річ, яку люблять одні та ненавидять інші, називається додатковими балами. Вони мають становити 10% від рейтингового балу. Що це означає? Наш, одержаний вище за допомогою кредитів, бал необхідно помножити ще на 0.9. Тобто у результаті, якщо з усіх предметів набрано 100 балів, фінальний рейтинговий бал без додаткових балів становитиме 90. Але не треба лякатися, додаткові бали набирати не так складно, як здається на перший погляд. Як і за що їх отримувати дивись в нашій статті «СТУДЕНТСЬКІ АКТИВНОСТІ І ДОДАТКОВІ БАЛИ».
Рита Казьміна
