Що ви знаєте про «навчання виворіт навиворіт»? Чи гарна ідея — роботи-вчителя?
Останнього року українська освіта показала, що здатна пристосуватися до найскладніших умов. Школи й університети досить швидко відновили викладання, комбінуючи дистанційний, заочний, очний, та інші режими навчання, а міністерство попри війну змогло провести випускні екзамени. Проте в українській освіті залишається багато проблем. Отже, розповімо про технології, які вже використовуються, і які зможуть дещо покращити ситуацію в навчанні.
Симуляція і доповнена реальність
Коли студентів та учнів розкидало по світу, багато викладачів стикнулися з проблемою: як проводити практичні заняття, наприклад, з хімії, коли студенти не в лабораторії.
Рішенням може бути те, що є в кожного студента — комп’ютери чи смартфони.
Студенти ХНУРЕ вже могли побачити одне з вирішень: комп’ютерні симуляційні програми, якими користується кафедра фізики. Спеціалізоване програмне забезпечення може симулювати ситуації, що розглядаються на заняттях.
Наступним кроком можуть стати технології доповненої реальності.
Вже існують прототипи програм (проте, не дуже популярні), що завдяки камерам ваших смартфонів можуть перенести на ваш стіл, наприклад, різні хімічні реакції. І дистанційне навчання потребує більшої кількості таких симуляційних програм.
Flipped Classroom: навчання виворіт навиворіт
Технології можуть бути не тільки інженерні чи програмні, але й організаційні. Наприклад, у звичному нам навчанні учень засвоює матеріал на лекції, а закріплює його самостійним виконанням завдань.
У Flipped Classroom засвоюють тему самостійно. Учні передивляються відеолекції, читають підручники й статті, щоби потім на занятті займатися виконанням практичних завдань, з якими зможе допомогти викладач. Кожен з нас навчається у своєму темпі та такий підхід дозволить засвоювати тему з максимальною ефективністю, прояснюючи незрозумілі моменти на занятті чи консультації. В університетах це може означати збільшення кількості практичних і зменшення — лекцій.
Може здатися, що недолік цього підходу у тому, що він потребує самодисципліни. Дійсно так і є, проте для покращення самодисципліни можна приєднати мотиватор у вигляді оцінок за практичні.
Наш університет вже застосовує елементи Flipped Classroom — викладачі завантажують на сайти записи лекцій. А на моєму потоці є приклад студента, який вивчив матеріал курсу вищої математики й добре склав тест, взагалі не відвідавши жодної лекції.
Поширення Flipped Classroom можна очікувати вже скоро, бо це допоможе збільшити ефективність дистанційного навчання, використовуючи переваги самостійної роботи.
Роботи-вчителі
ШІ (штучний інтелект) «залазить» в більшу і більшу кількість галузей. Він дуже швидко відповідає на питання, гарно роз’яснює речі (а помилки ШІ можуть навчити перевіряти факти).
Можна пофантазувати про те, що у близькому майбутньому можуть бути розроблені мовні моделі, які будуть спрямовані на навчання: «підлаштовуючись» під студента збирати списки джерел для вивчення, пояснювати матеріал і давати завдання.
Проте це поки що залишається справою майбутнього. Однак ми не можемо знати, як швидко ШІ-галузь розвиватиметься в наступні роки.
Але ідея ШІ-вчителів має деякий систематичний недолік: вона прибирає з навчання елемент взаємодії з людьми. У школі та університеті ми вчимося не тільки якихось знань, але ще й вміння вчитися, пристосовуватися до різних викладачів та різних способів навчання, встановлювати та налагоджувати стосунки. Хоча в майбутньому ШІ й зможе стати ідеальним репетитором, проте він не може дати практику спілкування з людьми.
Тож не можна покладатися лише на технології. Технологічний прогрес має йти пліч-о-пліч з соціальними потребами людини.
Іван Синенко
