Поки хтось тільки мріє про сонячну Іспанію, студенти ХНУРЕ можуть пожити в цій чудовій країні і на практиці дізнатися, що таке європейська освіта. У цьому я змогла переконатись на особистому досвіді. У 2019 році завдяки міжнародній програмі студентського обміну ERASMUS я вирушила до Іспанії, де 6 місяців навчалася в університеті міста Хаен.
З чого все починалося?
Величезне бажання, гарні оцінки у заліковій книжці, знання мови (у моєму випадку — англійської та німецької), стандартний пакет необхідних паперів — все, що необхідно, щоб стати учасником програми ERASMUS. Потрібно відзначити один із найважливіших документів — мотиваційний лист, у якому ти пояснюєш, чому й навіщо хочеш стати студентом Іспанського ВНЗ. Писати раджу по суті і від душі, а не за шаблоном з Інтернету. Будьте готові до співбесіди, і до того, що за іспанською студентською візою доведеться їхати до Генерального Консульства Іспанії у Києві. Крім звичайного набору документів, буде потрібно запрошення від навчального закладу (його надішлють, якщо подана заява схвалена). Усі документи слід перекласти іспанською.
Супровід
Програма ERASMUS влаштована так, що ви не залишитеся наодинці з питаннями і проблемами, що виникають в чужій країні. У місті, куди ви приїдете, працює філія ESN (ERASMUS Student Network). Співробітники цієї організації допоможуть адаптуватися у незнайомій країні.
Як живуть в Андалусії?
Отже, після всіх формальностей, 5-годинного перельоту маршрутом Бориспіль-Мадрид, я опинилась у столиці Іспанії. Звідти мені чекала 5-годинна подорож комфортабельним автобусом. Мене та 4-х моїх друзів направили до провінції Андалусії — міста Хаен.
Хаен — затишне, чисте місто, де життя тече розмірено та спокійно. Ніхто нікуди не поспішає, немає жодної метушні. Виникає відчуття, що життя сповільнюється. До цього швидко звикаєш і починаєш жити в такому ж уповільненому ритмі. З 2 до 5 годин все завмирає. Настає час сієсти. Усі відпочивають, хоч на вулиці грудень і ніякої спеки немає. Поступово звикаєш до того, що продукти неможливо купити о 3 годині дня, звикаєшся з місцевими звичаями, починаєш базікати з продавцями магазинчиків та сусідами.
Хаен — місто не надто велике, але дуже красиве. Я швидко знайшла нових друзів. У мене склалася весела багатонаціональна компанія, до якої входили іспанці, хлопці з Туреччини, Японії, Білорусі, Росії, Франції. Ми любили ходити на гору, де знаходиться замок Санта-Католіна — чудовий оглядовий майданчик, звідки відкривається дивовижний краєвид на місто та його околиці. Якщо вам пощастить потрапити в Хаен, раджу подивитися Кафедральний собор — один із найграндіозніших католицьких соборів. Також рекомендую подивитися Королівський домініканський монастир та руїни старовинних міських мурів Хаена.
Особливості мови та складності перекладу
В Іспанії дуже рідко зустрінеш людину, яка говорить і розуміє російською чи українською. Мало хто з іспанців володіє англійською. Основна мова спілкування — іспанська, але у кожній провінції свої особливості діалекту та вимови. В Андалусії всі говорять досить швидко з характерним місцевим акцентом, ковтають закінчення. Тому навіть якщо знаєш іспанську, то спочатку мало що розумієш. Лише за кілька тижнів починаєш розуміти, що намагаються пояснити тобі люди на вулиці та в магазині.
Викладачі мають великий досвід навчання іноземних студентів (університет надає курси іспанської мови для іноземних студентів), тож з розумінням ставляться до мовної проблеми. Вони завжди готові повторити сказане кілька разів, щоб студент зрозумів значення фрази.
Навчання по-іспанськи
Система викладання в Іспанії має деякі відмінності від української. Студентам надається більше свободи. Велика увага приділяється самоосвіті.
Викладання відбувається, переважно, іспанською. Деякі курси англійською, але вибір таких предметів менший. Розклад та список предметів складаєш сам. Втім, завжди можна відвідати будь-яку лекцію.
Викладачі (звичайно, не всі) — ентузіасти своєї справи. До студентів ставляться дуже дружелюбно та доброзичливо. Прямо під час лекції можна поставити запитання та отримати на нього відповідь. Серед моїх улюблених викладачів — викладач комп'ютерної графіки, котрий намагався донести суть свого предмета кожному студенту. Повернувшись до України, я продовжую переписуватись з ним у Фейсбуці.
Житло і стипендії
Університет Хаена надає гуртожиток іноземним студентам вкрай рідко, тому ми винаймали квартиру. Ми жили втрьох. У квартирі 5 кімнат, кухня, санвузол, передпокій. У кожній кімнаті було ліжко, невеликий столик, у кухні — електроплита, мікрохвильова піч, тостер, необхідний набір столового та кухонного посуду. У вітальні стояв телевізор, диван та великий стіл. За квартиру ми платили 150 євро з особи, що досить дешево.
Взимку в Іспанії досить холодно (особливо вночі), причому в будинках немає центрального опалення. «Зігрівалися» електрокамінами та пледами, які привітно надали нам господарі.
Стипендії (800 євро на місяць) вистачає (при раціональному підході) на оплату житла, купівлю продуктів, подорожі країною та за її межі. Стипендію перераховують на карту місцевого банку, яку потрібно заздалегідь оформити в університеті.
Відпочинок і подорожі
Життя студента в Іспанії — це, звичайно, не лише навчання. За 6 місяців перебування в цій країні я з друзями кілька разів була в Мадриді, Кордобі, Гранаді, Малазі й т.д., викупалася в Середземному морі в Барселоні, з'їздила до Португалії та побувала на «краю світу».
Іспанці — люди товариські. Вечорами вони вирушають у кафе, бари, паби, де галасливо обговорюють події дня та світу, сміються та просто розмовляють. Ми також часто збиралися, щоб відпочити компанією, або просто бродили вулицями міста.
Мій досвід
Підбиваючи підсумки, скажу, що навчання з обміну — неоціненний та дуже корисний досвід. Він допоміг мені побачити нові місця, знайти нових друзів, здобути нові знання. Зі свого досвіду (який хочеться повторити), можу порадити тільки одне: не бійтеся складнощів, вірте в себе — подавайтеся!
Дар'я Кутана
