Чим пояснюється інтерес до навчання у студента? Це може бути щирий інтерес, тиск з боку батьків, бажання виділятися чи щось ще? Чому важливо відповідальне підходити до вибору майбутньої спеціальності та до навчання в принципі?
В Україні вищу освіту прагнуть здобути 80% випускників, а загалом у країні диплом отримали понад 70% громадян. Для порівняння: згідно з даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) за 2022 рік, частка населення віком від 25 до 64 років з вищою освітою становить:
США: 50%
Великобританія: 51%
Франція: 42%
Німеччина: 33%
Фінляндія: 43%
Швеція: 49%
Нідерланди: 45%
Іспанія: 41%
Італія: 20%
Це пов'язано зі сформованим менталітетом у нашій країні — всім дуже потрібна «корочка». Тому багато хто з отриманих дипломів за фактом виявляються «порожніми», а більше ніж половина випускників за підсумком не працюють за фахом. Вдумайтеся в ці числа.
Що може мотивувати вступати до університету?
По черзі. Можна виділити кілька видів мотивації, яка рухає абітурієнтом під час вступу:
- Адекватна — абітурієнт чітко усвідомлює, куди він вступає, на кого, ким він хоче бути на виході. Це рішення прийняв він сам.
- Ситуативна — обставини склалися таким чином, що абітурієнт, приміром, не вступив до омріяного університету, і тому пішов за наступним пріоритетом.
- Комфортна — абітурієнт просто погодився з рішенням, яке за нього ухвалили, припустимо, батьки.
- Додаткова — першорядна мета зовсім не навчання, а можливість отримати відстрочку від армії.
Власне, реально сприяє навчальному процесу тільки перший тип. Хоча початкова мотивація зовсім не вирок — вона може змінюватися в міру появи нових інтересів і цілей.
І ще про проблеми
- У наших школах справи з профорієнтацією йдуть формально: згідно з пропонованими тестами, я мала вступити на астрономію або геологію.
За підсумком, абітурієнти погано ознайомлені з ринком праці й не знають, у яких професіях зараз є потреба (а це переважно робітники). Таким чином, неправильний вибір сприяє зростанню безробіття в країні.
- Часом ентузіазм змінюється розчаруванням.
Формат навчання докорінно відрізняється від шкільного, не подобається «дистанційка», проблеми у взаєминах із групою, деякі предмети здаються абсолютно марними.
- Навчання в університеті передбачає високий рівень самодисципліни.
На першому курсі з цією навичкою часто виникають проблеми: зважаючи на низький рівень контролю з боку викладачів, студент відчуває певну свободу і вільний вчитися як завгодно. До того ж починається веселе університетське життя
— і навчання зовсім часом відходить на другий план.
- Деякі студенти бояться виділятися і виглядати нерозумно.
Якщо одногрупники висміюють їхні відповіді, і викладачі не припиняють ці спроби, то мотивація до навчання часто сходить нанівець.
А тепер про те, як їх вирішувати
У світі досить широко поширена така практика, як «gap year» (вільний рік). Найчастіше його беруть після закінчення школи та бакалаврату перед вступом до вищого навчального закладу, щоб визначитися з вибором. Для цього потенційні абітурієнти влаштовуються на підробітки, беруть участь у волонтерських програмах, подорожують — іншими словами, розширюють свій кругозір.
На жаль, у нас здається просто немислимим за власним бажанням пропустити рік — хіба що з метою перескласти іспити. Але й тут можуть виникнути проблеми з військкоматом.
Важливо розуміти, що вища освіта передбачає розвиток абстрактного мислення. Знання з дисциплін, які здаються безглуздими, знадобляться на наступних курсах — це можна дізнатися у старших студентів.
І коротко, як підвищити мотивацію до навчання
Для абітурієнта:
- відповідальніше підійти до вибору спеціальності;
- зробити вибір самостійно;
- поспілкуватися зі студентами та випускниками, щоб провести порівняльну характеристику кількох спеціальностей/кафедр/університетів.
Для студента:
- перевестися з групи, де переважна більшість студентів байдужі до навчального процесу, або абстрагуватися від них;
- спілкуватися зі старшокурсниками та випускниками з метою дізнатися більше про предмети й свої перспективи;
- вивчати матеріали зі своєї майбутньої професії;
- змінити спеціальність/кафедру/університет.
З боку викладачів:
- пояснювати практичне застосування своїх предметів, або взаємозв'язок між кількома дисциплінами (одна як основна, інша як вузькоспеціалізована);
- практикувати включення активних методів спілкування зі студентами — активувати увагу, провокувати студентів (робити помилки та стежити за реакцією аудиторії), наводити приклади, влаштовувати дискусії.
Отже, загалом — навіщо вчитися в університеті? Навчання в університеті спрямоване не тільки на отримання знань, а й на набуття важливих життєвих навичок — сприйняття інформації, розвиток пам'яті, аналітичних здібностей, логіки, а також таких якостей, як гнучкість, місцями кмітливість і багато іншого. Вибір за вами.
За матеріалами:
Вибирай самостійно та усвідомлено!
Аліса Бондар
