Вона всюди. Можливо, ви потрапили на наш журнал завдяки рекламі, і це гарно. Але чи завжди ми задоволені, коли бачимо чи чуємо рекламу?

      На мою думку, вірогідність знайти людину, яка жодного разу не стикалась з рекламою вкрай низька. Адже навіть якщо живеш в якомусь віддаленому селищі на далекому континенті без доступу до ЗМІ, то так чи інакше можеш почути: «Та у мене найкращі фрукти на усьому базарі, соковиті, солодкі, бери та купуй». Це ж теж приклад реклами, ще й доволі дієвий.

Виникає питання: «А реклама це погано?»

      Наприклад, коли фармреклама показує, які має ефективні ліки проти застуди, а насправді це просто «фуфломіцин», тобто ліки, які не мають доведеної ефективності. Або коли рекламують класні солоні чипси, забуваючи сказати, що вони погано впливають на шлунок.

      Наче ж нікого не змушують купляти, все залежить від бажання споживача.

      Проте чому ж ми купляємо те, що рекламують? Поговоримо детальніше про різні аспекти сутності реклами.

Мистецтво переконання

      Реклама, за своєю суттю, є формою переконання. Це мистецтво запевнити у тому, що певний продукт чи послуга зробить наше життя кращим, приємнішим чи більш змістовним.

     Для цього рекламодавці використовують різноманітні техніки: від яскравих слоганів і приголомшливих візуальних ефектів до емоційних розповідей та схвалення авторитетних людей. Деякі з цих методів будуть згадані нижче.

Формування сприйняття

      Реклама також формує те, як ми сприймаємо продукти та бренди. Завдяки ретельно підібраним образам і меседжам вона може перетворити звичайний товар на символ статусу та успіху.

      Сила брендингу така, що споживачі часто платять за продукт не лише за його функціональність, але й за асоціації, які він викликає. Типовий приклад це компанія «Apple», яка створила настільки потужний бренд, що значна частина суспільства прагне мати щось з її продукції. Це не просто додатковий інструмент чи якась іграшка. Ці товари є товарами розкоші.

Посилення стереотипів

      Реклама часто відображає та посилює суспільні стереотипи, пов'язані з гендером, расою чи тілом.

      Такі зображення можуть увічнювати шкідливі упередження і сприяти нормалізації певних стандартів краси чи поведінки, що може завдати шкоди самооцінці та психічному здоров'ю людей. 

      Наприклад, реклама, яка зображує жінок як одержимих красою, шопінгом чи домашніми справами, або чоловіків як помішаних на грошах, владі, машинах, сексі тощо, чи дітей як розбещених, наївних чи неслухняних тощо. Ці та інші образи підтримуються не лише в рекламі, а й в фільмах, мультиках, шоу, книгах, виступах політиків та громадських діячів. В результаті, ти маєш бути таким, яким тебе описують інші, а не собою.

Маніпулювання нами

       Одним зі способів маніпулювати людиною є страх.

      Є такі реклами, яка використовує емоцію страху й таким чином змушують аудиторію купити товар чи послугу, щоб уникнути негативних результатів. Але часто така реклама не настільки погана як здається.

      До прикладу, реклама зубної пасти. Вам кажуть в рекламі, що від не чищення зубів може виникнути карієс, тому вам потрібно купити зубну пасту та почати їх чистити.

      Соціальна реклама теж частково іноді працює на цій емоції — «Вам необхідно користуватися презервативами, інакше у вас будуть ІПСШ». У людини виникає страх, тому вона може задуматися:« А чи не купити ці штуки?»

Вплив на масову культуру

      Реклама відіграє значну роль у формуванні попкультури. Вона впливає на модні тенденції, музику і навіть на те, як ми говоримо.

      Культові рекламні кампанії, джингли та крилаті фрази вкорінюються в нашу колективну свідомість, залишаючи тривалий відбиток на суспільстві.

     Думаю, пам’ятаєте ту класну пісню «Танцювала риба з раком». Таке важко забути, насправді.

Культура споживання

      Пріоритетом є придбання матеріальних благ, часто на шкоду сталому розвитку та значущому досвіду. 

      Цей аспект заслуговує на окрему статтю, але якщо коротко, то реклама сприяє розвитку культури споживацтва.

      Отже, реклама — це палиця з двома кінцями, що має як позитивні, так і негативні сторони. Вона відіграє життєво важливу роль в інформуванні споживачів, стимулюванні економічного росту та підвищенні обізнаності про соціальні проблеми.

      Однак вона також може бути оманливою, маніпулятивною і сприяти виникненню таких суспільних проблем, як стереотипи, проблеми приватності та споживацтво.

      Чи можете ви тепер відповісти на питання: «Реклама — це погано?»

Успіхів!

Максим Мороз