Парадокс аніме — багато хейтерів і обожнювачів. Чи є цьому підстава?
Моя історія
Першим моїм аніме було «Пригоди Робін Гуда», тоді я був семирічним хлопчиком. В той час мій маленький мозок не розумів, що таке аніме, чим воно відрізняється від інших мультфільмів. Я просто його інколи дивився та й все.
Водночас першим аніме, яке я подивився в більш дорослому віці стало «Наруто». Це культове аніме, яке, мабуть, дивився хоч раз кожен, було для мене великим відкриттям. Я захоплювався графікою, сюжетом, техніками, які юзали герої тощо. Але зараз я неймовірний хейтер цього тайтлу. З усім тим, дане аніме я не додивився, і на багато років закинув це діло, на це були деякі причини…
Заново для себе цей вид мистецтва відкрив в 16-17 років. Тоді нас відправили на «дистант», мені було нудно, і я вирішив по приколу глянути аніме «Військова історія маленької дівчинки». І все, з того моменту я став, так би мовити, фанатом аніме. Не можу сказати, що я подивився 100500 тайтлів, тим паче зараз майже нічого не дивлюсь. Доросле життя воно таке: робота, дім, навчання, тут не завжди є час для анімешок. Але дивився я різні направлення: шьонінги, ісекаї, шьоджьо, сейнен, меха і бозна-які ще дивні слова, які скоріш за все бачите вперше. Я не буду їх пояснювати, може тут буде колись стаття-гайд або просто загугліть.
Чому ж аніме має стільки фанатів, але водночас багато хейтерів?
Питання, на мій погляд, більш риторичне, і якщо ви задаєте його цілком серйозно у віці старше 18 років, то скоріш за все не пізнали певні життєві закономірності.
В кожної речі у світі є свої хейтери та обожнювачі. І ви можете привести 100 аргументів чому аніме таке класне, оскільки підіймає зазвичай дорослі складні теми, має цікаву різнопланову графіку, знайомить нас з культурою далекої-далекої Японії, але пацану з аватаркою вовка, який фанатіє від російських серіалів на зразок «Бригада», або жінці, якій вже далеко за 40, і яка обожнює «Битва екстрасенсів» ви нічого не доведете. І це нормально, ненормально, коли ці люди починають вас ображати.
Попри велику кількість ненависників, аніме-індустрія розвивається. Щосезону випускаються тайтли, які одразу здобувають величезну кількість фанатів, люди починають з нетерпінням очікувати нові серії та випуск мерчу.
Відмінність між звичайними мультиками, фільмами та аніме
Різниця є у формі, оскільки аніме має певні специфічні ознаки. Але суть залишається однаковою: вираження поглядів та внутрішнього світу автора, звернення до типових проблем суспільства, знайомство з цікавими сюжетами.
В заголовку я сказав, що аніме — це мультики для дорослих. Чому? Тому що в більшості випадків воно дійсно знімається або для підлітків (які, як відомо, дуже дорослі та розумні), або для людей старшого віку. Але багато хейтерів кажуть, що аніме лише для дітей. Абсурдність цієї позиції породило купу мемів, але це не важливо.
Аніме «Берсерк» (1997 року) розповідає нам про історію юнака, життя якого з народження пройшло в боях. Він бився з багатьма людьми, вбиваючи їх, але для чого? Чи були вони його ворогами?
Його ворогом став Гріффіт — той, кого Гатц, головний герой тайтлу, вважав другом. Разом вони пройшли складні випробування. Чоловік нарешті знайшов певний спокій: є друг, багато товаришів, грошей, кохана. Але це все він втратив в момент зради, якої насправді не було. Глядач має спостерігати за дружбою чи не дружбою Гатца та Гріффіта, та робити для себе купу висновків. Крім того, він бачить криваві бої, жахливих демонів та інтимні сцени.
Називати це аніме дитячим тупо. Говорити, що воно не несе ніякого сенсу — ще дурніше. «Берсерк» нічим не поступається культовим роботам голлівудських режисерів, які ви так любили дивитися.
Які висновки?
Якщо ви любите аніме — дивіться його й надалі, обговорюйте з друзями, ставте на аватарку улюблених персонажів. Якщо ви його не любите — це ваше право, але вислуховуйте ваших друзів, які захочуть розповісти про нового краша зі свіжого тайтлу. У випадку, коли ви жодного разу не дивилися аніме, або дивилися доволі дивно — раджу глянути. Обирати його просто — за тими ж жанрами, які ви шукаєте у фільмах. Наприклад, вам подобається містика та горори — гляньте «Лезо, що знищує демонів», чи «Дім тіней», або ж «Геллсінг».
Бережіть себе та своїх близьких!
Максим Мороз
